Презентація книги. Фото надане організаторами
Монографія Віталія Хромця пропонує критичний погляд на освіту як цивілізаційне явище та кидає виклик сучасному тренду на «спрощення» навчання.
23 квітня в артпросторі «ВЕЖА на Почайні» відбудеться презентація наукової монографії доктора філософських наук Віталія Хромця «Архіпедагогіка». .У ній ввтор пропонує повернутися до фундаменту, на якому 2,5 тисячі років тримається західна культура.
Книга вийшла у видавництві «Колесо життя» за підтримки проєкту «Людина Диво Світу».
У часи, коли освіту намагаються перетворити на швидкий інструмент підготовки до ринку праці, «Архіпедагогіка» нагадує: справжня освіта (грецька пайдея) — це передусім процес формування людини, її чеснот, мислення та відповідальності.
Віталій Хромець. Фото надане організаторами
«Освіта знаходиться в самому ядрі західної цивілізації. Саме через неї певні сенси спочатку віднаходяться, а потім транслюються наступним поколінням. Якщо ми йдемо на спрощення освіти під гаслами комфорту, ми руйнуємо саму можливість розвитку мислення. Спрощена освіта виховує споживача готових інструкцій, а не творця», — переконаний автор книги, доктор філософських наук Віталій Хромець.
Книга розкриває такі теми:
1. Освіта в західній традиції — це не просто соціальна сфера, а фундаментальний механізм існування культури. Саме через неї цивілізація віднайдені сенси та знання передає наступним поколінням, забезпечуючи тяглість історії. Автор стверджує, що західна культура тримається на певних «кодах», які залишаються незмінними вже 2,5 тисячі років. Навіть коли змінюються навчальні предмети, архітектура того, як ми формуємо людину, має залишатися сталою.
2. У монографії проводиться межа між «навчанням ремеслу» та справжньою освітою (Пайдеєю). Освіта розглядається не як накопичення знань для роботи, а як процес «виліплювання» особистості та її чеснот (Arete). Головна мета — розвиток критичного мислення та етичної відповідальності. Професія — це лише частина життя, тоді як освіта формує якість людського буття в цілому.
3. Автор застерігає від сучасних спроб примітивізувати освітні процеси під гаслами «комфорту». Спрощення призводить до втрати здатності до глибокої рефлексії та перетворює освіту на споживчий продукт. За Віталієм Хромцем, «криза освіти» — це насправді дефіцит Вчителів нової якості. Саме вчитель є центральною фігурою, здатною втілювати живі смисли, а не просто транслювати інформацію. Без вчителя, який любить свою справу, будь-які методики чи технології втрачають дієвість.
Книга «Архіпедагогіка» — це синтез педагогічної філософії та соціокультурного аналізу. Вона не є підручником з готовими інструкціями, а запрошує до вдумливого діалогу освітян, управлінців, науковців та всіх, хто прагне глибше зрозуміти роль освіти у сучасному світі.
Презентація пройде у форматі глибокої дискусії про майбутнє української та західної освіти. Модераторка заходу: Інесса Кравченко, к.ф.н., видавчиня «Колеса Життя».
Коли: 23 квітня, 18:30
Де: «ВЕЖА на Почайні» (Київ, просп. Степана Бандери, 23, ТРЦ GORODOK GALLERY, 3-й поверх).
Реєстрація та квитки за посиланням. Придбати книгу можна у видавництві «Колесо історії».
Людина Диво Світу — це неформальна дослідницько-освітня платформа про розвиток Людини та культуру гідного співбуття. Ми розкриваємо людський потенціал через сенси, діалог, творчість і дію. Ми поєднуємо філософію, мистецтво, музику, психологію, тілесні та духовні практики, створюючи події, курси, книги й трансформаційні простори — онлайн і офлайн.
Віталій Хромець — доктор філософських наук, дослідник, педагог та громадський діяч. Спеціалізується на питаннях філософської антропології, філософії освіти та релігієзнавства. Є експертом у сфері розробки освітніх стратегій та академічним директором низки освітніх проєктів. Автор численних наукових праць, присвячених антропологічному виміру західної культури. Його нова книга «Архіпедагогіка» стала результатом багаторічного аналізу тяглості європейської освітньої традиції.
Нагадаємо, у квітні в столичному Музеї Ханенків запрацювала читальня з виданнями про мистецтво. В освітньому просторі доступні близько 1500 видань — каталоги виставок, книжки про митців і мистецькі школи, а також дослідницькі та критичні публікації із сучасної історії й теорії мистецтва.
Марія КАТАЄВА
