Мирослава Смірнова під час презентації. Фото: Олексій Самсонов
Захід присвячений до пам’ятних дат кримськотатарського народу.
Сьогодні, 15 травня, у Vcentri Hub на Оболоні відбулася презентація двох книг, присвячених Криму: збірки віршів «Кримський літопис» кримського письменника В’ячеслава Гука та двокнижжя «Київ — Крим. 10 років окупації», які вийдуть друком за підтримки Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
Цей захід був присвячений до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та Дня боротьби за права кримськотатарського народу.
Мирослава Смірнова та В’ячеслав Гук
Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка Київради від УДАРу Мирослава Смірнова провела паралелі між депортацією кримських татар вісімдесят років тому, коли вони втратили домівки, Батьківщину — з діями російських окупантів сьогодні в Україні.
«У нас немає права забувати сторінки історії й маємо поштовх боротися за свою Батьківщину — щоб не сталося так, як 80 років тому у Криму», — наголосила Мирослава Смірнова.
Презентація супроводжувалася читанням віршів з «Кримського літопису» та виступами інших учасників заходу.
Мирослава Смірнова зазначила, що за підтримки Київської міської ради видаються й надалі будуть видаватися якісні та різнопланові книги.
«Нещодавно я підписала розпорядження про створення Видавничої ради, яка буде обирати книги для публікації. Тому автори можуть слідкувати за новинами на сайті Департаменту суспільних комунікацій та надсилати свої рукописи. Ми разом з видавничою радою будемо їх розглядати й друкувати, щоб підтримати наших письменників та дати їм можливість публікувати свої твори.
Нагадаю: ці книги видаються не для продажу, а надходять до бібліотек міста, де їх може прочитати кожен. На розгляд Видавничої ради можна подавати вірші, оповідання, романи на будь-яку тематику. Кошти на друк книг виділені, тому залишається лише отримати рукописи, вибрати найкращі й надрукувати», — підкреслила директорка Департаменту суспільних комунікацій.
Виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, видавець Ігор Степурін розповів про книгу В’ячеслава Гука «Кримський літопис». Ця збірка поезії була написана автором як у часи його життя в Криму, так і після вимушеного переселення до Києва.
Ігор Степурін
«Ми готуємо потужний проєкт спільно з Департаментом суспільних комунікацій — Двокнижжя «Київ — Крим. 10 років окупації». Авторами книг стали кримські кияни (переселенці), які після окупації переїхали до Києва. Одна книга буде документальною, друга — художньою. Я також надав свої спогади до документальної збірки. Я з Херсонщини, мешкав на кордоні з Кримом. Тому тема окупації для мене дуже болюча.
Ідея про Двокнижжя виникла минулого року, коли ми спільно з Департаментом видали книгу «Київ. Жінки. Війна». До речі, вона наразі має велику популярність у читачів. Тоді ж подумали: чому не зробити таку книгу про кримських киян. Ідеї склалися у дві книжки: документальну, адже важливо викласти факти про окупацію півострова росіянами, й художню, тому що людям є про що емоційно розповісти. Я читав вже ці твори. Є там оповідання про майбутнє, яке настане, коли ми повернемося на рідну землю», — сказав Степурін.
Міла Іванцова
Письменниця Міла Іванцова, виконуюча упорядниця збірок, розповіла, що ідея документальної книги належить кримці Ірині Богатиренко. Вона переконана, що важливо зібрати спогади людей, які переселилися після початку окупації півострова росією.
«Тому одна книга буде документальною. Там міститимуться спогади 12 авторів, серед яких кримці різних національностей. Другою книгою повністю опікуюся я, там також 12 авторів, які надали художні твори — оповідання про Крим. Авторів ми не обмежуємо у часі оповіді — від 19 до 21 століття. Ці історії — інколи смішні, серйозні, різножанрові. Але всі вони про Крим, який залишився в нашій пам’яті з доокупаційного часу», — пояснила Міла Іванцова.
Вона повідомила, що Двокнижжя ще не видане, проте знайти його можна буде в кожній бібліотеці Києва й, можливо, України.
«Ми вже завершуємо збирання й опрацювання текстів, залишилося лише фінансування й видання», — сказала Іванцова.
В’ячеслав Гук підписує свою збірку
Автор збірки «Кримський літопис» В’ячеслав Гук — народився в місті Саки. Він розповів про дитинство в російськомовному оточенні, про свою сім’ю, яка плекала українську мову, про неможливість наприкінці 90-х років 20 століття видати в Криму книги українською мовою через брак відповідного шрифту у республіканській друкарні. Про те, як його книгу в АР Крим друкували зі знаком оклику, замість букви «і».
Ліричні вірші пана В’ячеслава, які він прочитав присутнім, викликали захоплення у публіки.
В’ячеслав Гук та Наталя Лютікова
Одна з авторок збірки документальних спогадів з Двокнижжя — переселенка з Криму, громадська діячка, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталія Лютікова розповіла про свої відчуття українського Криму перед окупацією, про участь у протестних акціях навесні 2014 року в Сімферополі. А також про дослідження, яке провела серед підлітків-кримців щодо сприйняття подій весни 2014 року: ставлення до Росії, окупаційної влади, поведінки дорослих та вчителів. Вона поділилася висновком з дослідження — молодь ототожнювала себе саме з Україною й не змінила свого ставлення до неї й натепер, після 10 років окупації. Про це й багато іншого йтиметься в одній з книг «Київ — Крим. 10 років окупації».
Довідка: 18 травня в Україні відзначають два важливі дні: День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу. Ці дні тісно пов’язані між собою, адже вони знаменують трагічні події депортації кримських татар та їхню нескінченну боротьбу за повернення на свою історичну Батьківщину.
18 травня 1944 року радянський режим здійснив злочинний акт депортації кримських татар з їхньої історичної Батьківщини. Цей акт, який торкнувся понад 200 000 людей, став одним із найжахливіших злочинів в історії України. За депортацією послідували масові вбивства, голод, жахливі умови життя в місцях заслання.
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей день був встановлений у 2015 році з метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, засудження злочинних діянь радянського режиму та запобігання подібним трагедіям у майбутньому.
День боротьби за права кримськотатарського народу. Цей день був встановлений у 2014 році після незаконної анексії Криму Росією. Він підкреслює незламну волю кримських татар до боротьби за свої права, свободу та повернення на свою Батьківщину.
Ці дні слугують не лише для пам’яті жертв та вшанування їхньої стійкості, але й для мобілізації світової спільноти на підтримку кримських татар у їхній боротьбі. Важливо пам’ятати про цю трагедію, щоб подібні злочини ніколи не повторилися.
Катерина НОВОСВІТНЯ, Фоторепортаж Олексій САМСОНОВ «Вечірній Київ»
