Україна змогла перевершити набагато сильнішого та багатшого противника.
Морськы дрони змінили війну в Чорному морі / фото Александр Синица
Українські морські дрони переламали хід війни у Чорному морі. Технології у цьому напрямку стрімко розвиваються.
Як йдеться у матеріалі The Wall Street Journal, російський військово-морський корвет залишив безпечну Севастопольську бухту минулої осені після атаки. 14 вересня буксири повернули корабель у порт, а російські державні ЗМІ стверджували, що воно відбило останню атаку морських безпілотників. Українські військові тоді заявили, що їхні сили використовували «експериментальну зброю».
В інтерв’ю архітектор української програми морських безпілотників сказав, що це була перша вдала атака морських дронів, яка вивела з ладу російський корабель.
Відео дня
«Раніше військово-морські безпілотники використовувалися здебільшого для спостереження або логістики. Ми робимо багато речей, які не робив ніхто у світі», — сказав бригадний генерал СБУ Іван Лукашевич.
Україна потопила або пошкодила близько двох десятків російських кораблів усіх розмірів за допомогою морських дронів. Зокрема, вони завдали серйозної шкоди Кримському мосту. Україна також атакувала ракетами російські кораблі та портові об’єкти.
У результаті Росія розосередила основну частину свого Чорноморського флоту подалі від Севастополя. Україна змогла відновити експорт на мільярди з головного порту Одеси. Ракетам, випущеним з російських кораблів, потрібно більше часу, щоб досягти України, що дає екіпажам ППО додатковий час для їх перехоплення. Росія передислокувала літаки-розвідники, реактивні винищувачі, гелікоптери, безпілотники та системи радіоелектронних перешкод з лінії фронту для протидії українським морським безпілотникам, послаблюючи тиск на українські сухопутні війська.
Морські дрони відносно дешеві, їх важко виявити та захиститися від них. Їхнє використання показує, як менші, бідніші країни можуть вирівняти умови для військово-морських сил проти більших, потужніших флотів.
Лукашевич розкрив подробиці українських операцій і плани розробки катерів. СБУ очолила ці зусилля у партнерстві з ВМС України. Нещодавно приєдналося й ГУР.
За словами Лукашевича, не маючи ресурсів для створення власного звичайного військово-морського флоту, Україна прагне створити загони з 10 до 20 безпілотників з окремими функціями, які в поєднанні повторюють можливості одного військового корабля. Нещодавно розробники встановили реактивну систему залпового вогню на морський безпілотник і використали її для атаки на наземну ціль.
«У нас є флот, але він розділений на більш дрібні елементи», — сказав Лукашевич.
Урок козацтва
Використання морських безпілотників Україною узгоджується з її ширшим підходом до війни проти значно більшого та багатшого ворога. Від початку російського вторгнення у 2022 році Україна покладалася на швидке мислення, спритність і технологічну перевагу, щоб вичерпати силу противника.
Росія навчилася протистояти деяким українським інноваціям, що стимулює подальші зусилля України та її партнерів щодо їх модернізації. РФ використовує різноманітні заходи проти морських безпілотників, від літаків спостереження для їх виявлення до систем РЕБ.
Навесні 2022 року ЧФ РФ блокував порти України, погрожував висадкою десанту і запускав крилаті ракети по українських містах. Президент України Володимир Зеленський доручив вищому керівництву служби безпеки і оборони знайти вихід.
Українські військові 14 квітня неподалік від Одеси потопили протикорабельними ракетами флагман російського флоту «Москва». Але Україна не мала великих кораблів, неперевершеної авіації та ракет, які могли б досягти глибоких глибин Чорного моря чи бази флоту в Севастополі.
На початку війни Лукашевич очолив спецпідрозділ у контррозвідці СБУ з простим завданням: знайти нетрадиційні способи принизити російську армію. Він пригадав, як українські козаки у XVII столітті використовували велику кількість маленьких, швидких і маневрених човнів, щоб перемогти могутніший флот Османської імперії.
Застосувати цей урок до сучасності було складно. Корабель повинен був би подолати сотні миль непоміченим, перехитривши російський радар і глушіння сигналу, маючи на собі сотні фунтів вибухівки.
На військовому полігоні Лукашевич побачив, як безпілотник літав за допомогою Starlink. Він доручив виробнику дронів побудувати прототип, використовуючи Starlink для зв’язку. Через три тижні генерал керував морським дроном на відстані 16 км.
Судно мало 4,8 м завдовжки, могло нести 100 кг вибухівки. Дрон був низьким, щоб уникнути виявлення радаром.
«Ми зробили дрон, який ховається у хвилях», — сказав Лукашевич.
17 вересня 2022 року вони були готові атакувати російську військово-морську базу в Севастополі. Вночі українці запустили 12 морських безпілотників, але коли перший розвідник наблизився до Севастополя, сигнал пропав. Зник з’язок зі Starlink. Українці були шоковані. Один український чиновник намагався переконати Ілона Маска, щоб SpaceX включила Starlink, але марно. Пізніше Маск написав у соцмережах, що відмовився активувати Starlink, оскільки, якби він це зробив, «тоді SpaceX був би явним співучасником великої війни та ескалації конфлікту».
У розвідувального безпілотника закінчилося пальне. Воно сіло на мілину в бухті поблизу Севастополя. Російська влада підірвала дрон.
«Боротьба з металом»
Через місяць команда Лукашевича спробувала ще раз, змінивши провайдера супутникового Інтернету. 29 жовтня в Севастополь вирушили 12 морських безпілотників. Три атакували фрегат «Адмірал Макаров». Один з них врізався в правий борт, вийшовши з ладу два двигуни та антену.
Інші чотири дрони прослизнули в бухту Севастополя. Втім, переляканя росіяни встановили бар’єри. Один дрон намагався пройти через мілководдя, де зіткнувся з тральщиком «Іван Голубець». Корабель увімкнув потужний прожектор і почав стріляти з кулемета. Дрон розбився об його корму.
Росіяни ввімкнули РЕБи, збиваючи сигнали GPS. Тож командувач ВМС України керував безпілотниками за допомогою зображень із їхніх камер. Один із кораблів підірвався біля фрегата «Адмірал Ессен», пошкодивши його гвинти.
У той же час пошкоджений «Адмірал Макаров» повертався до порту, тікаючи від повторних атак. Російські батареї берегової артилерії відкрили вогонь по фрегату, мабуть, вважаючи, що це корабель противника. Зрештою човен зміг повідомити, що він дружній.
Росіяни відправили швидкісний катер, щоб спробувати перехопити дрон. Коли безпілотник повернув у бік російського корабля, Лукашевич через бортову камеру побачив, що кілька російських моряків стрибають у воду.
«Це свідчить про те, що їхні моряки бояться йти на воду, тому що вони б’ються металом, а не з моряками», — сказав Лукашевич.
Атака вдалася. За допомогою кількох невеликих морських безпілотників Україна викликала паніку, пошкодила три кораблі, портові споруди та показала, що може вражати човни будь-де в північно-західній частині Чорного моря.
Більший човен
Президент Зеленський поставив нову ціль — Кримський міст. Спершу Лукашевич мало що міг проаналізувати, окрім фотографій мосту з автомобільними та залізничними прогонами. Глава СБУ Василь Малюк передав йому проектну документацію мосту.
Подробиці дозволили Лукашевичу підрахувати, що для підриву опорного стовпа знадобиться близько 800 кг тротилового еквіваленту. Човну знадобилося б достатньо палива, щоб проїхати близько 800 км. Висновок очевидний — потрібен більший безекіпажний човен.
Лукашевич зібрав команду фахівців, які зробили прототип і завантажили в нього понад 1300 кг піску, а також випробували нові матеріали, щоб зробити його менш помітним для радарів. Так з’явився SeaBaby.
До середини 2023 року вони були готові до роботи. 16 липня п’ять морських безпілотників обійшли велику кількість гелікоптерів, військових літаків і човнів та дістались КРиму.
Перші два безпілотники помітили фрегат «Адмірал Ессен» й хотіли атакувати його повторно, але Малюк сказав їм зосередитися на початковому завданні.
Вони наближалися до мосту, обережно ухиляючись від торгових суден. На відео з київського бункера видно напружену сцену з Малюком і Лукашевичем, які присіли біля операторів безпілотників. Перший човен промахнувся, але згодом повернувся і вдарив по опорі автомобільного моста. Другий дрон вибухнув під залізничною опорою. Стався потужний вибух.
Російські офіційні особи применшили масштаби збитків, але українська розвідка заявила, що вони навіть гірші, ніж після попередньої атаки за допомогою вантажівки. Малюк і Лукашевич повідомили, що навіть після ремонту Росія більше не відправляє через міст важку військову техніку, як-от танки та боєприпаси.
Операція мінування
Лукашевич уже планував іншу операцію. Росіяни побудували більші загородження на вході в порт у Севастополі, майже виключаючи удари з морських безпілотників. Тож він придумав альтернативу: установку морських мін.
Команда Лукашевича створила спеціальний SeaBaby, який міг мінувати. Так звані донні шахти зроблені з пластику, вагою близько 180 кг, важко знайти, оскільки вони лягають у мул під мілководдям. Вони використовують акустичні та електромагнітні датчики, щоб виявити присутність корабля, викликаючи детонацію.
Протягом 1,5 місяці команда відстежувала маршрути морських кораблів і цивільного транспорту, перш ніж відправити SeaBaby для встановлення двох мін. 14 вересня на такій міні підірвався ракетний корвет «Самум».
Протягом наступних тижнів SeaBaby заклали ще близько 15 шахт. Під час одного з рейсів, дрон відкрив вогонь з гранатомета по патрульним катерам РФ класу «Раптор», пошкодивши їх.
11 жовтня великий патрульний катер «Павло Державін» під час входу в Севастопольську бухту отримав пошкодження. Він шкутильгав у порт для перевірки. 13 жовтня судно йшло в інший порт на ремонт, але підірвалося на міні. Великий буксир, відправлений для порятунку корабля, але також підірвався.
Кілька днів потому стався вибух на сучасному протимінному кораблі, одному з двох у російській службі.
Тим часом у гру вступав ще один український гравець — ГУР. Розвідники створили свій морський дрон Magura, щоб зосередитися на операціях у відкритому морі, де швидкість і маневреність є критичними.
Військово-морський безпілотник «Магура» здійснив першу успішну операцію в листопаді, коли потопив два російські десантні катери в порту на заході Криму.
Він зачепив інші кораблі в морі, включаючи корвет, великий десантний корабель і швидкісний патрульний катер, спущений на воду в 2021 році. ГУР пошкодило цей катер, «Сергій Котов», у двох попередніх атаках.
5 березня оператори ГУР знову наблизилися до корабля кількома безпілотниками. «Сергій Котов» намагався ухилитися, пройшовши між цивільними кораблями, «але це не допомогло». Розвідка показала атаку одного дрона. Судно затонуло.
Читайте також:
Україна хоче бити західною зброєю по авіабазах в Росії, — NYT
Окупанти почали використовувати БпЛА з сітками для полювання на українські дрони, — ЗМІ
Росіяни заявили про створення самоходної установки РЕБ: що воно таке (відео)
«Прикривають свою недолугість»: експерт — про збиття гелікоптерів РФ надводними дронами
США таємно передали Україні експериментальну САУ 2-CT Hawkeye: що про неї відомо
Як Україна модифікує озброєння
Морські дрони Magura озброїли ракетами. Як розповів командир спецпідрозділу ГУР МО України «Group 13» з позивним «Тринадцятий», на них було встановлено ракети класу «повітря-повітря».
Зазначається, що одна з нових модифікацій безекіпажної морської платформи Magura вже має на борту ракети радянського виробництва Р-73. Оснащені ними дрони Magura вже використовувалися під час бойових операцій на Чорному морі.
