«Ноосфера» у Антарктиці. Фотографії: Андрій Старіш та команда «Ноосфери», Наталя Дікул, Laura Almaraz.
З 11 грудня і дотепер український криголам «Ноосфера» вперше працює за Південним полярним колом: воно забезпечує проведення міжнародних океанографічних і геологічних досліджень
У Національному антарктичному науковому центрі повідомили про те, що українська команда в Антарктиці вийшла на новий рівень проведення досліджень.
Український криголам «Ноосфера» вперше працює за Південним полярним колом.
Антарктична станція «Академік Вернадський» розташована перед полярним колом.
«Полярне коло — це уявна лінія на широті 66°33′ (на півночі — Північне, на півдні — Південне), яка позначає межу зон, де спостерігаються полярний день (Сонце не заходить) та полярна ніч (Сонце не сходить) щонайменше одну добу на рік», — пояснили науковці.
Зі станції «Академік Вернадський» почався маршрут «Ноосфери» на крижаний Південь — через полярне коло, затоку Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова до британської антарктичної станції «Ротера» на острові Аделейд.
Маршрут криголама «Ноосфера».
Капітан криголама Андрій Старіш розповів: «На шляху понад дві години довелося маневрувати між айсбергами».
Ця робота вимагає значного досвіду і гарного розуміння навігаційних можливостей судна.
«На всьому шляху океанографи шукали морські теплові хвилі, які періодично виникають внаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Для точнішого пошуку місць кліматичних аномалій за допомогою акустичного обладнання була зроблена картографія морського дна», — розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.
Криголам «Ноосфера» у водах Антарктики.
Далі спеціальним зондом CTD (conductivity, temperature, depth) науковці виміряли в 12 точках Південного океану температуру, солоність, кисень, рівень кислотності, а також проаналізували хімічні та біологічні показники.
«Результати виявилися досить несподіваними, але про них ми розкажемо після завершення дослідження. Також українські й мексиканські геологи за допомогою мультикореру (пристрій, що вдавлює в дно набір трубок) відібрали зразки донних відкладів. Їхній аналіз дозволить краще зрозуміти, як змінювався клімат останні сотні й тисячі років», — розповіли подробиці досліджень полярники.
Спеціальний зонд спускають з «Ноосфери».
Окрім роботи в океані, вчені завітали на «Ротеру». Це найбільша антарктична станція Великої Британії, влітку там працює до 100 полярників, а взимку — 22. Були обговорені можливості спільних досліджень, які планується почати вже цього сезону.
Українські й британські дослідники Антарктики.
Саме зараз біля «Ротери» така ж температура, як і в Україні: від +1 до -2 С° (хоча в Антарктиці літо, а в нас — зима).
Українські дослідники Антарктики за Південним полярним колом.
Тепер починається зворотний шлях «Ноосфери» до «Вернадського», на якому також триватимуть дослідження.
«Ноосфера» взяла курс до станції «Академік Вернадський».
Раніше «Вечірній Київ» писав про те, що у Києві презентували документальний фільм «Українська Антарктида».
Ольга СКОТНІКОВА
