Раннє виявлення туберкульозу залишається ключовим викликом. Фото: ДОЗ
Київ продовжує системну роботу в межах державної стратегії протидії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.
За підсумками 2025 року столиця демонструє позитивну динаміку: захворюваність на туберкульоз знизилась більш ніж на 27%. Також суттєво зменшились показники серед дітей та знизився рівень ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ.
Про це повідомили у Департаменті охорони здоров’я міста Києва.
Водночас стабільний рівень смертності свідчить, що раннє виявлення туберкульозу залишається ключовим викликом.
У Києві забезпечено високий рівень скринінгу:
- близько 95% охоплення обстеженням на латентну; туберкульозну інфекцію;
- серед дорослих — майже 98%, серед дітей — понад 90%;
- 98% охоплення рентгенологічним скринінгом у групах ризику.
Водночас фіксується нерівномірність показників між окремими центрами первинної медико-санітарної допомоги, що потребує посилення управлінських рішень на місцях.
Особливої уваги потребує формування груп ризику. Близько 25% пацієнтів із деклараціями — це люди віком 60+, однак у частині медзакладів планування скринінгу залишається недостатнім.
Актуальним залишається і питання вакцинації. Рівень охоплення БЦЖ поки не досягає цільових показників, що потребує посилення комунікації з батьками та вдосконалення організації процесів.
Київ демонструє прогрес у лікуванні туберкульозу:
- розвиток амбулаторних моделей із першого дня;
- високі показники ефективності лікування;
- пацієнт-орієнтований підхід і соціальний супровід;
- активна співпраця з громадськими організаціями.
У столиці 78,2% пацієнтів із туберкульозом розпочинають лікування амбулаторно з першого дня встановлення діагнозу, що є найвищим показником в Україні.
Робоча нарада. Фото: ДОЗ
Такі дані були оприлюднені під час робочої наради «Покращення виявлення туберкульозу як необхідна передумова для прогресу в подоланні туберкульозу».
Захід відбувся 24 березня, у Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Учасники наради обговорили, зокрема, стратегію підвищення ефективності виявлення туберкульозу серед ключових груп ризику.
Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан підкреслила стратегічну роль медиків столиці.
Тетяна Мостепан. Фото: ДОЗ
«Київ завжди системно підходив до питань профілактики, діагностики та лікування туберкульозу. Наш пріоритет залишається незмінним — це якість та доступність медичної допомоги, — наголосила вона. — Цього року ми робимо особливий акцент на розширенні молекулярно-генетичних методів обстежень. П’ять районів столиці вже сертифіковані та успішно працюють за цими методиками. Прагнемо охопити такою сучасною діагностикою все місто».
Завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я, національна координаторка з подолання туберкульозу Яна Терлєєва закцентувала увагу на тому, що показники захворюваності на туберкульоз у 2025 році демонстрували певне зниження захворюваності. Проте за цими цифрами ховаються серйозні виклики, зокрема, міграція населення, неможливість точно оцінити загальну кількість людей в регіонах та обмеження на прифронтових територіях.
«Київ є прикладом системного та професійного підходу, де реалізуються сучасні реформи. Сьогодні держава забезпечує найкращі можливості для подолання хвороби: у нас діє сучасний закон, впроваджені нові стратегії. Навіть в умовах війни нам доступні інновації. Якщо раніше лікування тривало роками, то сьогодні ми говоримо про 4–6 місяців для чутливого туберкульозу та 6–9 місяців для резистентних форм», — сказала Яна Терлєєва.
Окрему увагу учасники наради приділили безпеці самих лікарів. Як зазначив генеральний директор Державної установи «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ», головний державний санітарний лікар Києва Сергій Чумак, інфекційний контроль у закладах охорони здоров’я є критично важливим складником безпеки не лише для пацієнтів, а й для самих медиків.
«Статистика свідчить про зниження показників захворюваності у Києві на 33% порівняно з минулим роком, проте ми маємо розуміти: ці цифри можуть бути тимчасовими. Результат завтрашнього дня залежить виключно від нашої спільної активності. Питання інфекційного контролю та професійної пильності має бути на постійному порядку денному», — зауважив Сергій Чумак.
Наголошувалося, що Київ став першим регіоном в Україні, який ще понад десять років тому почав впроваджувати амбулаторні моделі лікування.
Директорка КНП «Київський фтизіопульмонологічний центр» Юлія Загута поділилася успіхами впровадження новітніх моделей надання допомоги.
«Сьогодні ми маємо найвищий показник у країні. 78,2% наших пацієнтів розпочинають лікування амбулаторно з першого ж дня. Це означає, що людина отримує допомогу не у стінах стаціонару, а в колі родини, що підвищує прихильність до терапії, — зауважила вона. — Завдяки коротким схемам та забезпеченості препаратами на сьогодні у нас всього один паліативний хворий на все місто. Якщо раніше боротьба з хворобою на 90% залежала винятково від фтизіатричної служби, то сьогодні успіх наполовину забезпечує первинна ланка. Саме від вашої пильності, сімейні лікарі, залежить можливість повного одужання пацієнта».
Технічна панель наради також включала доповіді щодо організації епіднагляду та взаємодії епідеміологів із сімейними лікарями, особливостей діагностики латентної інфекції у дітей, впровадження молекулярно-генетичних методів діагностики в ЦПМСД, досвіду скринінгу на первинному рівні на прикладі Печерського району тощо.
За результатами наради учасники визначили основні напрямки роботи в сфері протидії туберкульозу в Києві з акцентом на сучасні методи діагностики, зокрема дитячого населення та посилення ролі первинної медичної ланки.
Читайте також:
- Кір у Києві: у 2025 році зареєстрували 72 випадки, більшість — серед дітей. Аналіз медичних даних свідчить, що 62% осіб, які захворіли на кір, не були щеплені.
Марія КАТАЄВА
