Едуард Фердинанд Брадтман. Колоризація фото: ШІ, колаж: «Вечірній Київ»
Творчість цього видатного зодчого гармонійно поєднувала провідні тенденції європейського модерну а київські архітектурні традиції, а сам він став одним із тих, хто визначив образ міста на зламі століть.
4 лютого минає 170 років від дня народження Едуарда Фердинанда Брадтмана — архітектора, який залишив Києву неповторні пам’ятки модерну, ставши одним із творців «Київського Парижу».
У день пам’яті легендарного зодчого згадує життєвий шлях Едуарда Брадтмана та його архітектурні шедеври, що назавжди змінили обличчя столиці.
«Едуард-Фердинанд Брадтман — одна з ключових постатей київської архітектурної школи кінця XIX — початку XX століття. Його творчість поєднує в собі витонченість неоренесансних форм і сміливість раннього модерну. Саме завдяки йому Київ отримав ансамблі, які й сьогодні визначають обличчя центральних кварталів міста», — розповідає про архітектора Олена Мокроусова, відома пам’яткознавиця та дослідниця історичної забудови нашого міста.
Прибутковий будинок на вулиці Богдана Хмельницького, 10. Фото: Тетяна Асадчева
На жаль, про ранні роки його життя відомо небагато: Едуард Фердинанд народився у Петербурзі у німецькій родині. Освіту здобув в Імператорській Художній Академії, а згодом, на початку 1880-х, молодий зодчий переїздить до Києва, де розпочиналася перш хвиля «будівельної лихоманки».
На думку києвознавців, перші роботи зодчого у Києві були досить скромними, як-от дерев’яний будинок на Січових стрільців (тоді — Львівська), 22, але справжня слава прийшла з гучними проєктами кінця XIX століття — початку XX століття.
Будинок Лева Гінзбурга на вулиці Городецького Фото: типографія Дмитра Маркова/ Вікіпедія
«У співпраці з іншим легендарним архітектором — Георгієм Шлейфером він створив чимало унікальних пам’яток на одній із найпрестижніших ділянок Києва — колишній садибі професора Фрідріха Мьорінга. Саме тут наприкінці XIX століття постали їхні найвідоміші роботи: театр „Соловцов“, готель „Континенталь“ та прибутковий будинок Гінзбурга. У цих спорудах неоренесанс набув особливої виразності завдяки багатому декору й бароковим деталям, а Київ отримав ансамбль, який і сьогодні вражає своєю гармонією», — зауважила Олена Мокроусова.
Втрачений цирк Крутікова та архітектор Едурд Брадтман. Колоризація фото: ШІ, колаж: «Вечірній Київ»
За словами дослідниці, саме в цей період Едуард Брадтман став одним із перших київських архітекторів, які звернулися до стилю ар-нуво, або модерну, створивши новаторські для міста споруди: цирк Крутікова, прибутковий будинок барона Гессельбейна, та особняк Сергія Аршавського — знаменитий «Будинок невтішної вдови».
Будинок Сергія Аршавського. Фото з відкритихї джерел
Архітектурна мова Едуарда Брадтмана поєднувала раціоналістичні та ретроспективні риси, що проявилася не лише у його прибуткових будинках, а й у громадських спорудах, закладах освіти та лікарняних будівлях початку XX століття.
До його найвідоміших робіт належать Будинок Аршавського, знаний як «Будинок невтішної вдови», Міське початкове училище на Липській, «Мереживний будиночок» Міхельсона на вулиці Богдана Хмельницького, 10, а також прибутковий будинок на Великій Васильківській, 46.
Леранська лікарняна початку ХХ століття Фото: Вікіпедія, колоризація^ ШІ
Менш відомі, але важливі його роботи — пожежна каланча на Подолі, лютеранська лікарня («Лікарня Водників»), дерев’яна церква Святого Серафима Саровського та житлові будинки в Пущі-Водиці. Дослідники припускають, що сам зодчий також мав там власну дачу.
Також на Лук’янівці зберігся власний особняк Едуарда Брадтмана, який знаходиться на вулиці Осіївській, 6, зведений у стилі модерн-класицизму з елементами північного модерну.
Будівля має витягнуту прямокутну форму: фасад розташований на вузькому боці, а великі нетиньковані площини бічних стін нагадують фаєрволи. Така архітектоніка свідчить, що споруда задумувалася як міська садиба в районі з передбаченою щільною забудовою.
Хоча особняк вже зведений наприкінці епохи модерну, він вирізняється декоративними ліпними елементами, що додають йому особливої виразності.
Маєток Едуарда Брдтмана на Лук’янівці. Фото з колекції Еміля Панасюка/Facebook
Попри втрати історичних інтер’єрів у радянський період, сам будинок зберігся й сьогодні є важливим свідченням особистого стилю Едуарда Брадтмана. Це не лише його професійна робота, а й простір, який він створив для власної родини, залишивши у Києві матеріальний слід свого життя й творчості
Також відомо що Едуард Фердинанд Брадтман довгий час був міським архітектором Києва, керував забудовою Подолу та центральної частини міста, викладав у художньому училищі, входив до комісії «Про красу міста» разом із Владиславом Городецьким, Георгієм Шлейфером, Василем Кричевським та Олександром Мурашком.
Дача у Пущі Водиці зведена за проєктом Е. Ф. Брадмана. Фото: Антон Короб
На відміну від багатьох колег, які емігрували за кордон після подій 1917 року, архітектор Брадтман залишився у Києві, працюючи районним архітектором до середини 1920-х років.
Останні документи з його підписом датуються листопадом 1926 року, після чого його слід губиться.
Хоча точна дата його смерті й місце поховання невідомі, спадщина Едуарда Брадтмана живе у фасадах і силуетах Києва. Його роботи стали частиною міської пам’яті, а «Київський Париж» і сьогодні нагадує про архітектора, який умів поєднувати красу, новаторство й дух часу.
До теми: як виглядав київський готель «Континенталь», який порівнювали з кращими готелями Америки та Європи.
Також, нагадаємо про втрачені пам’ятки, краса яких вражає дотепер.
Тетяна АСАДЧЕВА
