Полковник та Герой України Сергій Котенко. Колаж: Оксана Гладкевич
Легендарний комбат «Вінницьких скіфів» не лише героїчно боровся проти російських загарбників за майбутнє України, а й надихав своїх побратимів.
Впродовж останніх років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, пов’язаних назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Також у межах декомунізації змінила свою назву і вулиця Олександра Суворова у Деснянському районі Києва.
Вона з’явилася на мапі у першій половині XX століття, а з 1965 року отримала назву на честь російського військового діяча та полководця Олександра Васильовича Суворова (1730–1800).
Вулиця Сергій Котенка у Деснянському районі Києва. Фото: Google maps
У травні 2022 експертна комісія з найменувань рекомендувала додати вулицю Суворова до списку міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією або її союзниками.
За результатами рейтингового електронного голосування у застосунку «Київ Цифровий» кияни обрали нову назву для цієї вулиці. Серед запропонованих варіантів найбільшу кількість голосів — отримала пропозиція назвати її на честь Сергія Котенка (6691 голос).
Нова назва увіковічує пам’ять про полковника Збройних сил України, учасника російсько-української війни та Героя України Сергія Леонідовича Котенка (1967-2022).
Сергій Котенко народився 16 липня в місті Гайсин на Вінниччині. Після закінчення школи він вступив до Кам’янець-Подільського вищого інженерного командного училища, яке закінчив у 1989 році. Згодом він розпочинає службу на інженерних посадах в Якутії.
У 1992 році чоловік повернувся до свого рідного міста Гайсин, де проживав з родиною. Сергій, який мав позивний «Ратибор», не полишив військової служби, ставши командиром взводу в одній із військових частин, очолював навчальний курс.
Фото зі сторінки Ростислава Котенка/Facebook
Згодом він очолив легендарний 9-й мотопіхотний батальйон «Вінницькі скіфи», який входив до складу окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Кістяком його підрозділу стали патріотично налаштовані військовослужбовці запасу.
За спогадами побратимів, за роки служби «Ратибор» зумів об’єднати навколо себе відданих патріотів, які поважали його за професіоналізм, сміливість та людяність.
Його син Ростислав, який також служить у ЗСУ згадував про батька:
«Я знаю багато командирів військових частин. З деякими з них я служив. Багато командирів у мене змінювалося під час служби. Але я знаю тільки одного командира, який з початку війни очолив свій підрозділ, свою частину, свою сім’ю і не покидав їх ніколи! За вісім років йому пропонували безліч разів велику кількість вищих посад, більш безпечних, більш високооплачуваних, але на жодну пропозицію він не погодився. Він любив свій батальйон та свою справу».
Побратими згадують, що полковник Сергій Котенко був досвідченим і принциповим військовим, для якого обов’язок перед Батьківщиною завжди залишався понад усе.
Брати Котенки на могилі Василя Сліпака на Личаківському цвинтарі у Львові. Фото зі сторінки Ростислава Котенка/Facebook
Цікаво, що брат Сергія Олександр, який народився у 1971 році також став військовим.
У часи Революції Гідності обидва брати активно підтримували курс до євроінтеграції України та стали учасниками протестних акцій на Майдані.
У 2014 році, з початком російської агресії на Сході України, Сергій Котенко залишив посаду голови Гайсинської районної державної адміністрації у Вінницькій області, щоб знову приєднатися до лав українського війська. Це рішення стало підтвердженням його відданості військовій присязі та непохитного прагнення захищати Україну.
Разом із батальйоном «Вінницькі скіфи» Сергій Котенко пройшов через бойові дії в зоні АТО та ООС. Під його керівництвом, з позивним «Ратибор», бійці боронили найгарячіші точки, серед яких Попасна, Станиця Луганська, Водяне та Світлодарськ.
Його підлеглі високо цінували професіоналізм, справедливість і мужність командира. Вони відзначали його розсудливість, здатність уважно вислухати, врахувати думки підлеглих і ухвалювати зважені рішення.
За внесок у захист України та бойові досягнення Сергія Котенка в травні 2019 року було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
З початку повномасштабної війни полковник Сергій Котенко тримав оборону на Запоріжжі. Фото зі сторінки Ростислава Котенка/Facebook
Із самого початку повномасштабного вторгнення російських військ у лютому 2022 року, підрозділ 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі скіфи» під командуванням полковника Сергія Котенка рішуче тримав оборону на одному з найскладніших фронтів — підступах до Запоріжжя.
Завдяки непохитній відвазі та стратегічній рішучості їхнього комбата, знаного за позивним «Ратибор», воїни «дев’ятки» успішно знищили значну кількість ворожої техніки, живої сили та озброєння, що дозволило суттєво уповільнити наступ окупантів.
9 березня 2022 року, під час одного з запеклих боїв у Запорізькій області, 54-річний полковник загинув від обстрілу ворожими «Градами». Сергій Котенко прожив лише на два дні довше за свого брата, Олександра Котенка, який поліг у боях під Миколаєвом у складі 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».
У своєму дописі в соцмережі Facebook син Сергія Котенка — Ростислав присвятив йому наступні рядки:
«Тату, ти все життя своє та останні 8 років на війні нас захищав. Ти вже був на пенсії, ми тебе вже просили — досить, ТАТО! Ми навіть з тобою говорили, що ось уже закінчиш та відкриємо разом свою справу. Я так завжди хотів бути поруч із тобою. Моя травма нас трохи віддалила територіально, але не морально. Ти був моїм натхненням! Я завжди старався бути схожим на тебе!».
У 2022 році вулицю у Деснянському районі перейменували на честь полеглого полковника. Колаж: Департамент суспільних комунікацій КМДА
Указом Президента України від 16 березня 2022 року, за проявлену особисту мужність, героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також вірність військовій присязі, полковнику Сергієві Леонідовичу Котенку надали звання Героя України (посмертно).
На честь полеглих на війні братів Котенків також перейменували одну з вулиць у Вінниці, а пам’ять про Сергія живе в серцях його родини, бойових побратимів та всіх, хто захоплюється його прикладом самопожертви та відданості Україні.
Наразі його син Ростислав, офіцер ЗСУ, продовжує справу батька, виховуючи вже власного сина в дусі патріотизму та любові до України
Нагадаємо про вулиці Києва, які перейменували на честь полеглих воїнів ЗСУ.
***
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Замість радянського Маршала — український Генерал: вулиця Ігоря Момота у Голосіївському районі Києва.
Тетяна АСАДЧЕВА
