Фото: Національний музей історії України /Facebook
Подія стала нагодою поговорити про незламність, жертовність і тяглість українського спротиву — від визвольного руху XX століття до війни, яку ми ведемо сьогодні.
Вчора, 14 жовтня, у День створення Української повстанської армії, в Національному музеї історії України відбулася зустріч «Зродились ми великої години». Вона присвячена історії українського спротиву російській експансії в середині XX століття та спадкоємності боротьби за свободу в умовах сучасної війни.
Захід об’єднав істориків, військових, музейників і всіх, хто прагне глибше осмислити тяглість українського спротиву — від повстанців 1940-х до захисників сьогодення.
Спікери події: доктор історичних наук, офіцер Національної гвардії України Іван Патриляк та історик Богдан Скопненко. Фото: Національний музей історії України /Facebook
Центральним експонатом події став бойовий прапор УПА з вишитим тризубом і мечем — артефакт, омитий кров’ю тих, хто загинув у бою 21 березня 1944 року в селі Велика Мощаниця на Рівненщині. Тоді загін УПА вступив у нерівне протистояння з радянськими партизанами Кам’янець-Подільського з’єднання імені Михайлова.
«Сім годин оборони — і понад дві сотні загиблих. Після бою радянські сили застосували тактику випаленої землі, знищуючи не лише повстанців, а й мирних мешканців. Прапор, захоплений як трофей, був виставлений на радянській пропагандистській виставці, а згодом переданий до фондів музею, де зберігається й досі. Вперше за багато років його було представлено публічно — як символ пам’яті, як голос тих, хто не мав змоги говорити», — зауважили в музеї.
Прапор УПА 1944 року з вишитим тризубом. Фото: Національний музей історії України /Facebook
У дискусії взяли участь доктор історичних наук, офіцер Національної гвардії України Іван Патриляк та історик Богдан Скопненко — учасник російсько-української війни, завідувач сектору історії України XX століття. Вони говорили про моральну спадщину УПА, про те, як її ідеї живуть у сучасному війську, і чому пам’ять про повстанців — це не лише історія, а частина нашої сьогоднішньої боротьби.
Звучали конкретні історії: про те, як повстанці приходили на службу у власному одязі, як цінували німецьке взуття з міцною підошвою, бо щодня проходили десятки кілометрів. Як добували медикаменти — через обміни, напади на склади, іноді маскуючись під радянських партизанів. Як збирали зброю з покинутих складів Червоної армії, створювали власні запаси, які німецька поліція виявляла з острахом.
Також в експозиції були представлені деякі книги про УПА. Фото: Національний музей історії України /Facebook
«Українська повстанська армія була на 105% армією народу. Це була типова селянсько-робітнича армія, дзеркало тодішнього українського суспільства», — наголосив Іван Патриляк.
Цю думку продовжив кандидат історичних наук Богдан Скопненко, звернувши увагу на сучасні виклики в осмисленні спадку УПА:
«Ми живемо в інформаційній бульбашці, де знаємо, хто такі Роман Шухевич чи Євген Коновалець. Але поза нею — особливо в армії — ці імена часто звучать віддалено. Є потреба глибше інтегрувати історію УПА в сучасну військову культуру, адже більшість військових, з якими я працюю, не знають історії УПА. Вони щось чули про Романа Шухевича, але не можуть пояснити, хто він. Це не їхня провина — це наша спільна прогалина в освіті».
Захід об’єднав істориків, військових, музейників та пересічних киян. Фото: Національний музей історії України /Facebook
Учасники також обговорили виникнення, становлення та еволюцію УПА як сили, що боролася проти двох тоталітарних режимів. Порушувалися теми забезпечення, підтримки населення, а також очікувань щодо допомоги Заходу, які не справдилися. Важливою частиною дискусії стали російські пропагандистські наративи — «бандерівці», «петлюрівці», «мазепинці», «виговці» — та їхнє використання для дискредитації українського спротиву.
На завершення спікери наголосили на необхідності повернення складних історичних тем — зокрема українсько-польських суперечностей — із політичної площини назад у поле наукової дискусії.
Нагадаємо, що у січні 2025 року пішла з життя легендарна «Орися» — зв’язкова УПА Ангелина Паламар.
До теми: Бійці бригади «Чорний ліс» відтворили Великдень з фото воїнів УПА 1944 року.
Тетяна АСАДЧЕВА
