Сьогодні, 28 жовтня, в Україні вшановують пам’ять про вигнання нацистських окупантів. 82 роки тому ця боротьба забрала життя мільйонів українців, а сотні міст і тисячі сіл були зруйновані вщент.
Приірпіння також стало місцем запеклих боїв. Під час визволення цих територій загинув 415 воїнів.
Приірпіння визволяли від німецько-нацистських окупантів війська 1-го Українського фронту. До них приєднувалися партизани, зокрема поблизу Демидова.
13 жовтня 1943 року від окупантів визволили Гостомель, однак уже наступного дня німецькі війська знову захопили селище.
6 листопада 1943 року 70-та механізована бригада 3-ї танкової армії визволила Коцюбинське. Того ж дня воїни 121-ї стрілецької дивізії визволили Ворзель, а бійці 74-ї стрілецької дивізії — Романівку.
Одним з епізодів тих боїв стали події на залізничній станції в Бучі. Сержант В. Причепа доповів, що на запасних коліях стоять два ешелони з боєприпасами. Незадовго до цього до Бучі прибув бронепоїзд. Командир батальйону майор Біневський наказав трьом танковим екіпажам обійти станцію та підірвати колію, щоб не дати бронепоїзду втекти.
Під час бою німецькі війська почали відступати, а бронепоїзд, відстрілюючись, рушив на захід. Тоді молодший лейтенант Митрофанов, позивний якого був «Сорок перший», передав: «Підірвати колію не встигли, бронепоїзд утікає. Дві машини горять. Іду на таран».
Його танк Т-43 протаранив бронепоїзд, який після зіткнення зійшов із рейок. Радянські танкісти також загинули. Це були молоді хлопці, які мріяли після закінчення війни вступити до педагогічного інституту, а згодом разом працювати в школі.
Найбільших втрат убитими та померлими під час санітарної евакуації радянські війська зазнали у 1943 році. Тоді до армії мобілізували багатьох юнаків із міст Лівобережної України. Частину з них відправляли в бій без належної військової підготовки, що призводило до масової загибелі.
Зокрема, під час визволення Ірпеня загинуло багато юнаків із Чернігівщини. За наявними свідченнями, деякі з них навіть не встигли отримати військове обмундирування — так і полягли в цивільному одязі.
Пам’ять про загиблих воїнів і всіх, хто віддав життя за визволення України від нацистської окупації, залишається частиною історії Приірпіння.
