Артефакти пройдуть комплексну експертизу. Фото: НМІУ
Скарб складається з предметів археологічної культури Ґава-Голігради кінця 3 — початок 1 тис. до н.е., пам’ятки якої поширені від Подунав’я до Східних Карпат.
Цього тижня харківські правоохоронці передали Національному музею історії України на відповідальне зберігання та для проведення комплексної експертизи скарб, який було вилучено в грудні минулого року.
Про це повідомили у Національному музеї історії України.
Спробу незаконного продажу цього скарбу виявили минулого року співробітники музею під час проведення моніторингу інтернет-майданчиків, пов’язаних з нелегальним обігом археологічних предметів.
Це уламки бронзових знарядь — серпів та сокир, шмати плавленої міді та брили свинцю. Наші археологи вважають, що ці предмети були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією слідства, скарб походить із Західної України. Окрім цього, під час обшуку було вилучено бронзовий скіфський казан.
Федір Андрощук та харківські правоохоронці. Фото: НМІУ
Генеральний директор музею Федір Андрощук підкреслив виняткову наукову цінність переданих предметів.
«Ми розраховуємо за допомогою експертних аналітичних досліджень отримати інформацію про хімічний склад кожного з переданих нам предметів, — зазначив він. — Порівнявши це з типами предметів зі скарбу та з інформацією про вже відомі аналогічні скарби, а їх відомо вже понад 20, ми зможемо достатньо впевнено окреслити територію, на якій працював древній майстер, та поглибити наші знання про технологічні прийоми та рівень майстерності давнього населення України».
Артефакти пройдуть комплексну експертизу. Фото: НМІУ
Уламкам бронзових знарядь тисячі років. Фото: НМІУ
Скарб врятували завдяки бездоганній професійній роботі співробітників Харківського районному управління поліції 1 ГУНП в Харківській області при процесуальному керівництві Київської окружної прокуратури міста Харкова.
Користуючись нагодою Національний музей історії звертається до всіх небайдужих громадян, які через незнання законів або випадково отримали археологічні предмети. Законодавством України не передбачено цивільного обігу археологічних знахідок, усі археологічні предмети є власністю держави.
«Якщо ви прагнете зберегти нашу спільну історію, врятувати нашу спільну культурну спадщину, звертайтеся до музеїв, — зазначили у музеї. — Музеї відкриті для співпраці, а поповнення державної частини Музейного фонду України є одним з основних їхніх завдань. Давайте разом поповнювати та зберігати наше національне надбання».
Нещодавно у Національному музеї історії України представили рідкісний артефакт часів Русі — барельєф із зображенням святого Дмитра Солунського («Святого воїна»). Вважається, що кам’яна плита із зображенням святого Дмитра Солунського прикрашала фасад невідомої церкви часів Галицько-Волинського князівства. Унікальну пам’ятку врятували від «чорних археологів» завдяки спільним зусиллям правоохоронних органів та науковців Національного музею історії України.
Марія КАТАЄВА
