Виставка відкрилася у Києві. Фото: Руслан Канюка
У столиці відкрили фотовиставку «Обличчя звитяги», на якій представили 96 світлин українських захисників і захисниць, зроблених військовими кореспондентами безпосередньо на фронті. Експозицію організували Департамент суспільних комунікацій КМДА спільно з Головним управлінням комунікацій ЗСУ.
Обличчя, емоції та будні українських захисників і захисниць, зафіксовані безпосередньо на передовій. У Києві відкрили фотовиставку «Обличчя звитяги», до якої увійшли 96 світлин військових кореспондентів Головного управління комунікацій ЗСУ. Серед героїв цих кадрів — люди різного віку та професій, які стали на захист України. Колишні електрики, юристи, музиканти, батьки й матері сьогодні виконують бойові завдання, а фотографії розповідають про їхню службу, характер і життя в умовах війни.
Воєнкори під час брифінгу. Фото: Віталіна Подтьолок
«Мені дуже імпонує сама назва фотовиставки. Всі знають, що до 2022 року у ЗСУ налічувалося 250 тисяч особового складу. Зараз армія в декілька разів більше, і вона більшою частиною складається з тих людей — чоловіків та жінок — які вчора були людьми мирних професій. Це звичайні люди, які віднайшли в себе ту саму звитягу, ту саму любов до України, в першу чергу — любов до свого ближнього, якого вони хочуть захистити, і взяли в руки зброю, стали до лав ЗСУ. Це демонструє українську волю до перемоги, волю до свободи, волю до боротьби, бажання і можливість боротьби з ворогом. Я вдячний КМДА за цю ініціативу і ми, звичайно, з радістю її підтримали», — сказав підполковник Олексій Бобовніков представник Головного управління комунікацій ЗСУ на брифінгу у «Київінформ» Пресцентр».
Руслан Канюка та Віталій Сокур
Сержант Віталій Сокур, один з авторів світлин, розповів, що головний акцент у добірці зробили на самих захисниках і захисницях. Фотографи прагнули показати не лише їхні обличчя та емоції, а й бойову роботу, зокрема використання сучасної складної техніки безпосередньо на фронті.
На світлинах, зроблених від перших днів повномасштабного вторгнення до сьогодення, можна побачити бійців територіальної оборони, Повітряних сил і протиповітряної оборони, піхотинців, десантників-штурмовиків, морських піхотинців, а також військових за роботою на танках та іншій важкій техніці.
Сам Віталій Сокур почав фотографувати ще на початку великої війни. Під час зустрічі він розповів, як став військовим фотокореспондентом.
«Я працював у Дирекції художніх виставок України старшим науковим співробітником. Ми організовували для художників виставки по всій Україні. Але приблизно у 2020 році, коли дивився російські новини, розумів, що буде те, про що вони говорили з екранів, — буде війна. Тому потрібно до цього готуватися. Я сам родом з Обухова й долучився до місцевого 135-го батальйону територіальної оборони, підписав контракт резервіста, у вихідні навчався на полігоні. І ось зранку 24 лютого 2022 року вже був у ТЦК, отримав зброю.
Наш підрозділ вирушив до місця призначення. Ми виконували всі бойові завдання. До ТРО я взяв із собою фотоапарат. Коли їхали з гуманітарним вантажем до людей у звільнених Іванкові та Ірпені, я знімав те, що бачив. Усі ці наслідки бойових дій та окупації, а також наших воїнів. Думаю, це були мої перші воєнні фотографії. Хоча, можливо, найпершою була світлина спорудження блокпостів з боку Василькова», — розповів Віталій Сокур.
Він також згадав свої перші кадри зі спаленими ворожими бронетранспортерами та українськими комунальниками, які починали прибирати знищену техніку. Ці фотографії згодом використали багато засобів масової інформації.
Своїми спогадами поділився і штабсержант Руслан Канюка, який до повномасштабного вторгнення працював фотокореспондентом інформаційного агентства «Укрінформ». Серед сотень зроблених ним кадрів є один, який особливо закарбувався в пам’яті.
«Я не дуже пам’ятаю свою першу фотографію, яку зробив, уже вдягнувши військову форму. Проте добре закарбувався в пам’яті погляд дівчинки років 19, яка освоювала роботу танка „Леопард-1“ у танковому підрозділі. Така гарна, молода, світла людина в цьому залізному монстрі виглядала надприродно. Цю світлину можна побачити на виставці», — розповів Руслан Канюка.
Робота військових фотокореспондентів нерозривно пов’язана з небезпекою. Вони виїжджають на передову, працюють поруч із бойовими підрозділами та нерідко опиняються під артилерійськими й мінометними обстрілами або під загрозою ударів безпілотників.
«Якщо FPV летить на оптоволокні, то ті РЕБ, які не так давно встановили на машинах, якими ми пересуваємося, не мають значення. А ще є артобстріли, мінометний вогонь. Ти їдеш, дивишся: тут вибух метрів за сто від машини, думаєш про себе: „Пощастило“. Атеїстів в армії не буває, всі сподіваються на Бога. А страшно буває вже потім, бо в той момент ти небезпеки не усвідомлюєш», — говорить Руслан Канюка.
Обидва військові згадали небезпечні виїзди до Часового Яру, Лимана, Сіверська й Тернів. У Часовому Яру вони потрапляли під артилерійські обстріли, у районі Лимана — під мінометний вогонь.
«У Тернах заскочили до хлопців, відзняли їх, попрацювали. А потім нас почали мінометом накривати. Сидимо в підвалі й розуміємо, що ворог вираховує нашу схованку. Але зрештою все обійшлося», — згадує Віталій Сокур.
Руслан Канюка розповів і про випадок поблизу Покровська, коли їхня група опинилася під загрозою атаки ворожого дрона.
«По-різному буває. Ось під Покровськом стояли. Бачу: летить „Ланцет“ — розвідник. За декілька хвилин FPV на оптоволокні вже над нами. Думаю собі: ну все. Але дрон полетів трохи далі. Там метрів за п’ятдесят стояли екскаватори. І це нас врятувало. Мабуть, ворожий оператор дрона обрав пріоритетнішу ціль, ніж наша машина й четверо військових. Екскаваторники встигли, слава Богу, вискочити. Але екскаватори палали. Ми під’їхали, запропонували хлопцям допомогу. Вони відмовилися, кажуть: усе нормально, живі. Ось такі миті трапляються часто, коли все вирішують секунди», — розповів Руслан Канюка.
* * *
Кожна світлина цієї виставки розповідає окрему історію. Про людей, їхню мужність, характер і щоденну роботу в умовах війни. Про моменти небезпеки, втому, силу та емоції, які не завжди можна передати словами. А передусім — про тих, хто сьогодні захищає Україну, і те, заради чого вони борються.
Виставку «Обличчя звитяги» можна подивитися до від сьогодні до 30 жовтня. Місце: парковий міст на Володимирській гірці.
Фото: Віталіна Подтьолок та Руслан Канюка
Читайте також:
У Києві відкрилася фотовиставка, присвячена Захисникам та Захисницям України: в чому її унікальність
Катерина НОВОСВІТНЯ
