У ДСНС розповіли про бізнес й укриття. Фото: офіційний сайт МВС
Власне укриття на території підприємства — не єдиний варіант забезпечення захисту працівників та відвідувачів, законодавство передбачає можливість використання захисних споруд, розташованих поблизу об’єкта господарювання — для цього визначені так звані радіуси доступності.
Питання облаштування безпечних просторів набуло особливої актуальності після ухвалення урядових рішень, які передбачають можливість роботи підприємств під час жовтого рівня небезпеки за умови належного забезпечення захисту людей.
Водночас у ДСНС наголошують, що безпечний простір не замінює повноцінного укриття, а його облаштування потребує врахування конструктивних особливостей будівлі та потенційних ризиків.
Під час брифінгу директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький розповів про стан фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні.
«Наразі загальна кількість таких об’єктів на підконтрольній Україні території становить близько 60,5 тисячі. Із них приблизно 20 тисяч — це сховища та протирадіаційні укриття, ще понад 40 тисяч — найпростіші укриття, облаштовані переважно у пристосованих підвальних приміщеннях», — пояснив директор Департаменту Віктор Вітовецький.
Директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький під час брифінгу
До фонду входять споруди подвійного призначення. Наприклад, паркінги, магазини в цокольних і підвальних приміщеннях, спортивні зали, які можуть використовуватися як для звичайних потреб, так і для захисту населення. Також на обліку перебуває близько 750 первинних мобільних укриттів.
«Основним документом, який регламентує розвиток фонду захисних споруд, є Стратегія розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту. Її затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України на початку 2025 року. Це довгостроковий документ, розрахований до 2034 року, який має три етапи реалізації та визначає основні напрями й показники розвитку захисних споруд. Мета — створити можливість для укриття всього населення в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту», — зазначив Віктор Вітовецький.
На сьогодні цей показник становить близько 55 відсотків. Тобто трохи більше половини населення може одночасно укритися в усіх наявних об’єктах фонду
За утримання захисних споруд у належному стані та забезпечення доступу до них відповідають балансоутримувачі.
Слід зазначити, що за неналежне утримання укриттів і незабезпечення доступу до них у передбачених законодавством випадках може наставати адміністративна відповідальність.
ОБЛАШТУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ПРОСТОРУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Окрему увагу під час брифінгу приділили постанові Кабінету Міністрів України №1092, яка врегульовує питання створення безпечних просторів.
Для визначення їхньої безпечності Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом Збройних Сил України визначило показники максимального надлишкового тиску вибуху. На основі цих даних Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ розробив спеціальну методику розрахунку.
За даною методикою можна оцінити конкретну конструкцію, чи здатна вона витримати відповідне навантаження. Зокрема, передбачено переведення динамічного навантаження від вибуху у статичне, яке використовують під час розрахунків будівельних конструкцій. У ній також наведено алгоритм і приклади відповідних розрахунків.
Водночас ДСНС розробила власні методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів. Вони доступні на офіційному сайті Служби в розділі нормативної бази.
«Безпечний простір — це, як правило, вже наявне приміщення всередині будівлі. Воно має бути відділене від зовнішнього простору, тобто від вулиці, декількома стінами — не менш ніж двома. Але ми розуміємо, що стіни мають різні захисні властивості й можуть витримувати різні навантаження», — розповів Віктор Вітовецький.
Він також звернув увагу на поширене запитання від представників бізнесу щодо обов’язкових технічних вимог до таких приміщень. Зокрема, чи повинні вони мати вентиляцію, санітарні вузли та інші елементи.
За словами директора Департаменту, постанова №1092 не встановлює окремого вичерпного переліку таких вимог. Основний акцент зроблено на захисних властивостях приміщення та можливості забезпечити перебування людей у ньому під час небезпеки.
ЩО РОБИТИ ПІДПРИЄМСТВАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ВЛАСНОГО УКРИТТЯ
Власне укриття на території підприємства — не єдиний варіант забезпечення захисту працівників та відвідувачів. Законодавство передбачає можливість використання захисних споруд, розташованих поблизу об’єкта господарювання.
Для цього визначені так звані радіуси доступності.
«Якщо йдеться про території з багатоповерховою забудовою — чотири та більше поверхів, відстань до укриття має становити до 300 метрів. Для забудови меншої поверховості цей показник становить до 500 метрів», — розтлумачив Віктор Вітовецький.
Однак просто знайти найближче укриття на відкритій мапі або в застосунку недостатньо. Необхідно враховувати його місткість і кількість людей, які вже мають там укриватися.
«Кожне укриття має визначену місткість. Вона розраховується відповідно до встановлених норм, які відрізняються залежно від виду захисної споруди та категорії людей, для яких вона призначена. Наприклад, якщо ми говоримо про традиційне укриття, де облаштовані триярусні нари, розрахунок становить 0,4 квадратного метра на одну особу. Якщо це заклад дошкільної освіти, то передбачено три квадратні метри на одну дитину.
Тому ситуація, коли суб’єкт господарювання самостійно обирає найближче укриття, не з’ясовуючи його місткість і кількість людей, які вже на нього розраховують, створює серйозні ризики. У результаті може виявитися, що людей, які планують там укритися, значно більше, ніж місць. І тоді вони просто фізично не зможуть потрапити всередину», — пояснив Віктор Вітовецький.
Щоб уникнути таких ситуацій, у ДСНС рекомендують заздалегідь узгоджувати використання укриття з його балансоутримувачем. Для цього не обов’язково укладати окремий договір за уніфікованою формою. Достатньо офіційного листування, під час якого підприємство з’ясовує вільну місткість укриття, повідомляє орієнтовну кількість своїх працівників і відвідувачів та отримує згоду на їх розміщення.
«Якщо суб’єкт господарювання звертається до балансоутримувача, з’ясовує місткість укриття, можливість розміщення своїх працівників і відвідувачів, повідомляє їхню кількість та отримує згоду, тоді можна безпечно для всіх учасників використовувати таке укриття. Балансоутримувач насамперед має забезпечити захист власних працівників і розрахункової кількості відвідувачів. Якщо після цього залишається вільна місткість, він може погодити використання частини місць іншими суб’єктами господарювання», — наголосив Віктор Вітовецький.
ХТО ПЕРЕВІРЯТИМЕ БЕЗПЕЧНІ ПРОСТОРИ І ВІДПОВІДАТИМЕ ЗА ЇХ ОБЛАШТУВАННЯ
Під час спілкування з журналістами Віктор Вітовецький також пояснив, чи передбачені перевірки безпечних просторів державними органами.
За його словами, наразі не визначено органу, який здійснюватиме державний нагляд, контроль або обстеження саме таких просторів. Вони не належать до фонду захисних споруд цивільного захисту, тому ДСНС не має повноважень перевіряти їх облаштування.
Водночас відповідальність за створення безпечного простору покладається на самого суб’єкта господарювання.
«На сьогодні безпечний простір не є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту. Тому ДСНС точно немає повноважень щодо перевірки таких просторів», — зауважив спікер.
У цьому контексті облаштування безпечного простору — це насамперед відповідальність суб’єкта господарювання.
Чиновник звернув увагу, що на п’ятий рік повномасштабної війни всі мають відповідальніше ставитися до тих можливостей, які зараз надає держава.
«Вимога щодо забезпечення захисту людей існує в Кодексі цивільного захисту ще з 2012 року і стосується не лише бізнесу, а й органів державної влади та місцевого самоврядування.
Держава створює додаткові можливості для роботи підприємств під час жовтого рівня небезпеки. Тому суспільство має право розраховувати на відповідальність кожного суб’єкта господарювання щодо облаштування таких просторів», — зазначив Віктор Вітовецький.
ЖОВТИЙ І ЧЕРВОНИЙ РІВНІ НЕБЕЗПЕКИ: КОЛИ МОЖНА ПРОДОВЖУВАТИ РОБОТУ
Окремо директор департаменту ДСНС роз’яснив різницю між жовтим і червоним рівнями небезпеки.
За його словами, постанова №1092 передусім спрямована на те, щоб надати підприємствам можливість продовжувати роботу під час повітряної тривоги за жовтого рівня небезпеки, якщо вони мають належні умови для захисту людей.
Водночас це не означає, що підприємства можуть ігнорувати сигнали тривоги або продовжувати роботу незалежно від характеру загрози.
«Основна мета постанови № 1092 — дозволити бізнесу працювати під час жовтого рівня небезпеки. До її ухвалення можливість роботи під час повітряної тривоги фактично не передбачалася.
Уряд диференціював ступінь загрози. Залежно від засобів повітряного нападу, які спостерігаються, визначається жовтий або червоний рівень небезпеки. За жовтого рівня є можливість продовжувати роботу за умови забезпечення захисту людей. Червоний рівень — це загроза балістичного удару та масованих обстрілів. Тут питання не стоїть: усі мають пройти в укриття.
Читайте також:
- «У Києві відремонтували укриття, де під час тривог можуть навчатися понад 350 дітей».
Ольга СКОТНІКОВА
