Фото: КМДА У Києві триває часткове зняття захисних конструкцій із пам’яток монументального мистецтва
Рішення про демонтаж, модернізацію або повторне встановлення конструкцій ухвалюють індивідуально — з огляду на стан пам’яток і безпекову ситуацію.
У Києві триває частковий демонтаж тимчасових захисних конструкцій на пам’ятках монументального мистецтва. Рішення ухвалюють залежно від стану пам’яток і необхідності подальшого їх захисту від зовнішнього впливу. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА у четвер, 29 жовтня.
Частковий демонтаж укриттів, який проводять після ретельного аналізу та консультацій з експертами, здійснюють насамперед для комплексного обстеження об’єктів. У повідомленні пояснили, що тривале укриття пам’яток герметичними або щільними матеріалами за високої вологості й перепадів температур може погіршити їх стан.
«У перші місяці 2022-го міські служби спільно з волонтерами та благодійниками в стислі терміни облаштували захисні конструкції на 18 пам’ятниках, щоб мінімізувати ризики пошкодження від вибухових хвиль та уламків. Ефективність такого захисту підтверджена, зокрема, на монументі Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і вберегло пам’ятку від пошкоджень», — зазначив перший заступник директора Департаменту Сергій Сабуров.
Нині фахівці оцінюють співвідношення між захисною функцією споруд та потенційними ризиками від тривалого впливу, застосовуючи індивідуальний підхід до кожного об’єкта. Попри ефективність укриттів у захисті від уламкових уражень, довготривала ізоляція спричиняє деструктивні зміни матеріалів.
Зокрема, під час обстеження мармурового монумента княгині Ользі виявили плісняву, що утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. Під захисним риштуванням пам’ятника Богдану Хмельницькому зафіксували проростання рослинності, коріння якої руйнувало структуру постаменту. Окрім цього, через порушення природного мікроклімату і «парниковий ефект», наприклад, на бронзових елементах можуть виникати висоли та прояви корозії.
Рішення про кожен об’єкт ухвалюють індивідуально. Залежно від його технічного стану, рівня наявних ризиків і безпекової ситуації конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно.
Паралельно столиця впроваджує міжнародний досвід у сфері збереження культурної спадщини. Важливим напрямом є цифрова фіксація пам’яток, яку застосовують європейські країни за підтримки міжнародних донорів. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створити документацію об’єктів. У разі пошкодження це стане науковою основою для їх реставрації або відновлення.
Нагадаємо, Міністерство культури спільно з Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту затвердили оновлений порядок спорудження пам’ятників і монументів.
Мінкульт назвав кількість пам’яток культури, пошкоджених обстрілами
