Колаж: «Вечірній Київ»
Здатність швидко підлаштовуватися під капризи моди, робота з дому та пошук власних коштів замість державних дотацій — сьогодні це звичні правила для будь-якого бізнесу. Проте мало хто знає, що схожі економічні виклики столичні підприємства вирішували ще 40 років тому.
В одному з номерів наприкінці грудня 1987 року (у рубриці «Київська година: на фініші року») газета «Вечірній Київ» опублікувала репортаж Інни Халіф «Головний орієнтир», присвячений роботі Київської фабрики художньої галантереї.
Цікаво, що попри загальний дефіцит, асортимент підприємств був велими широким: від яскравих комплектів для занять аеробікою, дитячих в’язаних шапочок і шкільних комірців до вишуканого вбрання для наречених та декоративних квітів — загалом майже 400 видів і моделей виробів.
Скрін з архіву «Вечірнього Києва», обробка: Ш
Як зазначалося в газеті, секрет успіху фабрики крився у гнучкості. По-перше, тут активно залучали надомників — майстрів, які виконували замовлення вдома, і таких працівників налічувалося аж три чверті від усього колективу.
По-друге, на підприємстві швидко реагували на зміну смаків покупців, що дозволяло щорічно випускати товарів на 15 мільйонів карбованців і майже наполовину оновлювати асортимент. Ба більше, річну програму колектив завершив достроково — ще 22 грудня, випустивши понад план товарів приблизно на 290 тисяч карбованців.
На знімках; витончене вбрання для наречених розробляє конструктор Валентина Янківська. Фото: Григорія Кубланова.
Штучні квіткові композиції з 1980-х.Фото: Григорій Кубланов, колоризація: ШІ
Фото: Григорій Кубланов, колоризація: ШІ
Особливою гордістю підприємства була центральна фабрична лабораторія на чолі зі Світланою Григорівною Грищенко. Саме тут створювали наймодніші новинки з індексом «Н», які мали великий попит серед молоді. Найсвіжішим досягненням стали нові види декоративних штучних квітів, розроблені конструктором Л. О. Болтіною.
На міжреспубліканському оптово-промисловому ярмарку біля стенда киян постійно юрбилися представники торгівельних організацій, а самі композиції нічим не поступалися найкращим іноземним зразкам. Уже з початку наступного року їх мали запустити в масове виробництво, щоб кияни могли прикрасити ними інтер’єр своїх квартир.
: Л. О. Болтіна та Л. М. Смульська створюють нові види декоративних штучних квітів. Фото: Григорій Кубланов, колоризація: ШІ
Вже за кілька тижнів, із нового року, на підприємство чекали серйозні зміни — перехід на роботу в умовах повного госпрозрахунку та самофінансування. У публікації зазначали, що випробування буде непростим, але головним орієнтиром для колективу залишалося якнайповніше задоволення потреб покупців.
До теми: «Ювелірних справ майстри»: як у листопаді 1987 року «Вечірній Київ» розповідав про творців коштовностей.
Тетяна АСАДЧЕВА
