Нове життя історичного Подолу: як за ініціативи ДІАЗ «Стародавній Київ» занедбаний пустир перетворять на сучасний екопростір. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Занедбаний пустир на вулиці Покровській планують перетворити на сучасну зелену зону. Стали відомі автори найкращих архітектурних ідей, одна з яких може невдовзі змінити історичний вигляд старовинної частини Києва.
Ідея екопростору народилася ще минулого літа — тоді на заклик ДІАЗ «Стародавній Київ» громадськість почала активно пропонувати варіанти облаштування території біля дзвіниці церкви Миколи Доброго. Сама ж ідея створення цього меморіального простору народилася з зустрічі трьох людей — Єгора Кравця, Руслана Примака та Романа Маленкова.
Місце обрали знакове: за переказами, саме легендарний гетьман Самійло Кішка, вирвавшись із 25-річного турецького полону, виступив фундатором будівництвального храму святого Миколая, що колись стояв поруч.
Історична локація біля дзвіниці церкви Миколи Доброго, яку пропонують перетворити на сучасний сквер. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Згодом задум переріс у всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс. Його організатором виступила ГО «Україна Інкогніта», ініціатором — ДІАЗ «Стародавній Київ», замовником — КНМЦ, а сам конкурс відбувся за підтримки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Хто обирав переможців?
До складу журі увійшли провідні архітектори, науковці та представники культурної спільноти. Очолила комісію народна депутатка України, заслужена архітекторка Ганна Бондар. Разом із нею роботи оцінювали:
- архітектори Олександр Барановський, Наталія Бут, Анатолій Ізотов та Павло Пекер;
- доктор архітектури Ольга Жовква;
- києвознавець Георгій Кравець;
- керівник ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков;
- директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
Секретарем конкурсу виступив Руслан Примак.
Експертне журі одностайно обрало трійку фіналістів, хоча щодо другого та третього місця точилися невеликі суперечки.
Хто переміг у конкурсі?
Проєкт, який зайняв 1-ше місце. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
- 1 місце — Кирило Цуман (проєкт №618 945). Робота підкорила журі концептуальністю, високою якістю ландшафтного дизайну та сучасним креативним рішенням.
В основі проєкту лежить глибока філософська метафора: центральні лави виконані у формі козацьких човнів-чайок, які символізують морські походи гетьмана та розгорнуті «носами» до колишнього храму.
В урбаністичному рішенні сміливо використано трендову кортенівську («іржаву») сталь, яка гармонує із багаторівневим ландшафтом у вигляді хвиль-пагорбів. Проєкт рекомендовано до реалізації. Автору лише порадили детальніше доопрацювати образ скульптури гетьмана та кут ділянки, що межує з територією церкви.
- 2 місце — авторський колектив Данила Галанджія, Мар’яни Хмелярської та Олени Залужної (проєкт №211 232).
Проєкт, який зайняв 2-ге місце. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Сильними сторонами цієї роботи стали висока функціональність простору та затишне ландшафтне рішення. Архітектори спроєктували камерний міський сад із зоною для рекреації (включаючи гамаки під деревами) та мобільну сцену під легким тентовим навісом для проведення громадських подій.
Також автори ретельно пропрацювали екологічне покриття доріжок та підібрали всесезонний календар цвітіння рослин, аби сквер виглядав естетично у будь-яку пору року.
- 3 місце — Олександр Дойков (проєкт №749 315). Проєкт виділився інтерактивним підходом до формування простору та глибокою повагою до історичного контексту Подолу.
Проєкт, який зайняв 3-тє місце. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Автор запропонував сміливе архітектурне рішення — великий тіньовий навіс у формі фрагмента османської галери, піднятої на колонах, а на рівні землі — зону відпочинку у формі козацької чайки
Особливу увагу в проєкті приділено інклюзивності: передбачені інформаційні стели з тактильними барельєфами та шрифтом Брайля для людей із порушеннями зору.
«Аж мурашки по шкірі від того, що це сталося, — поділився керівник ДІАЗ „Стародавній Київ“ Роман Маленков. — Нам вдалося організувати архітектурний конкурс. У Києві! Простору імені Самійла Кішки бути — вірю, що меценат знайдеться».
Де проходило нагородження та як проголосувати киянам?
Виставка найкращих проєктів та офіційне нагородження переможців відбулися напередодні у волонтерському просторі «Хаб Бурса» (вул. Набережно-Хрещатицька, 27). Локацію для проведення заходу надала ГО «Сміливі відновлювати».
Попри те, що офлайн-виставка вже завершилася, організатори закликають киян активно долучатися до обговорення онлайн.
У соцмережах опубліковано візуалізації всіх пропозицій, і кожен охочий може залишити «+» за проєкт, який припав до душі найбільше. Це допоможе порівняти вибір професійного журі із думкою самої громади.
Також на сторінку заповідника можна побачити усі проєкти та підтримати плюсиком у коментарях. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
. Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»/Facebook
Довідка. Самійло Кішка (1530 (?) — 1602) — козацький отаман та гетьман. Понад 25 років провів у турецькому полоні, після чого очолив повстання невільників на османській галері та вирвався на волю. Його подвиг оспівано у знаменитій народній думі.
До теми: вулиця на Теремках одержала назву на честь гетьмана Самійла Кішки.
Тетяна АСАДЧЕВА
