Тяглість традиції: у скульптурах малої пластики автори поєднали козацький епос та образи сучасних захисників України. Фото: Музей війни / Facebook
Ця колекція камерних скульптур була створена в умовах повномасштабного вторгнення, де засадничі поняття української ідентичності втілені у дорогоцінних матеріалах та уламках російської зброї.
Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з ювелірним Домом «Лобортас» створили самобутню виставку «Цінності», що тривала у головному корпусі закладу впродовж квітня -травня 2026 року.
Експозиція об’єднала скульптурні композиції малої пластики, у яких історична пам’ять, національні архетипи та досвід сучасної війни формують єдиний художній простір.
Експозиція виставки ювелірної пластики «Цінності» у Головному корпусі Музею війни. Фото: Музей війни / Facebook
Фото: Музей війни / Facebook
Проєкт розкриває ці складні філософські орієнтири через витончену мову сучасної скульптури та ювелірної майстерності, втілюючи в дорогоцінних матеріалах засадничі для української ідентичності поняття: воля, гідність, пам’ять, відповідальність, тяглість традиції та здатність до спротиву.
Заступник генерального директора з наукової роботи Музею Дмитро Гайнетдінов наголосив, що цей задум майстерно поєднує мистецьку складову з історичним кодом українців і прямо говорить про нашу стійкість.
«Ці твори є свідченням спадкоємності між Україною, що бореться сьогодні, і попередніми поколіннями наших співвітчизників. Роботи майстрів, представлені на виставці, формують уявлення про майбутнє, яке вибудовується в умовах війни», — зазначив він під час презентації проєкту.
Про культурний код як фундамент експозиції говорить і Наталія Сидоренко, підкреслюючи, що «Цінності» глибоко взаємодіють із питаннями витоків, теперішнього і майбутнього, формуючи у глядача цілісне уявлення про українську ідентичність.
Гості та організатори виставки «Цінності» під час огляду експозиції в Музеї війни. Фото: Музей війни / Facebook
Представники Ювелірного Дому «Лобортас» акцентували на тому, що робота з мініатюрною пластикою — це особлива форма мистецтва. Вона дозволяє говорити про надскладні філософські та історичні речі через дуже точні, концентровані образи.
Креативна директорка Дому Анастасія Лобортас зауважує: проєкт апелює до ключових соціокультурних орієнтирів і наочно демонструє, як історичні образи (зокрема, козацькі) продовжують жити й пульсувати в сучасних захисниках.
Сучасне художнє переосмислення монумента «Батьківщина-мати» у форматі мініатюрної пластики. Фото: Музей війни / Facebook
Композиційним осердям виставки стало сміливе художнє рішення — сучасне переосмислення скульптури «Батьківщина-мати» як одного з найвідоміших монументальних символів нашої країни.
Перенесення її знайомого кожному силуету у формат малої пластики кардинально змінює дистанцію сприйняття: грандіозний символ позбавляється своєї звичної монументальної відстороненості, набуває людського масштабу і переходить у площину безпосереднього, інтимного діалогу з глядачем. При цьому витончена комбінація дорогоцінних матеріалів, каміння та мінералів не зменшує, а навпаки — додатково підкреслює велич та глибокий символізм оновленого образу монумента.
Тендітність мистецтва проти жорстокості війни: уламки ворожого заліза стають частиною ювелірних композицій. Фото: Музей війни / Facebook
Навколо центральної фігури вибудовується цілісний ряд скульптур, що поєднують державну символіку, козацький епос і постаті новітнього українського спротиву. Ключовою ідеєю тут є безперервність національної сили українського народу від козацької доби до сьогодення. Герой з минулого і сучасний воїн постають як ланки одного історичного процесу, у якому змінюються лише форми боротьби та зброя, але зберігаються внутрішні засади характеру.
Мистецтво, створене в часи випробувань: художнє втілення української стійкості через дорогоцінні матеріали й метал. Фото: Музей війни / Facebook
Окремої емоційної виразності проєкту надає майже парадоксальне поєднання історичних образів та суворих реалій сучасної війни. У художній мові виставки поруч із традиційною шаблею з’являються силуети «Джавелінів», а в окремих композиціях уламки та фрагменти реальної зброї агресора, що колись несли руйнування та смерть, переосмислюються як частина мистецької форми, набуваючи абсолютно нового, переможного змісту.
Куратор проєкту від Музею, художник Антон Логов, звернув увагу на атмосферу виставки як простір особистого осмислення.
«Експозиція створює відчуття діалогу глядача із собою і світом, у якому Україна постає як сильна і вкорінена у власних цінностях країна», — підкреслив він.
Камерний формат експозиції дозволяє максимально зосередитися на кожній роботі окремо, посилюючи ефект індивідуального сприйняття. Всі ці скульптурні композиції були створені в умовах широкомасштабної війни, тому вони транслюють досвід нашого часу як безпосередню реальність, що гартує українську стійкість.
Проєкт «Цінності» — синергія історичної пам’яті та сучасного ювелірного майстерства. Фото: Музей війни / Facebook
Загалом цей проєкт став помітною подією в культурному житті столиці, продемонструвавши, як високе ювелірне мистецтво здатне реагувати на найскладніші виклики сьогодення. Унікальність «Цінностей» полягала в тому, що майстрам вдалося делікатно та глибоко поєднати тендітність малої пластики із масштабними філософськими сенсами та трагічним досвідом сучасної війни.
Виставка не просто фіксувала історичний момент, а пропонувала глядачеві простір для терапевтичного роздуму, де національні архетипи — від козацької доби до сьогодення — виступили опорою для нашої стійкості. Переосмислення звичних образів і перенесення монументальної величі у людський вимір зробили цей проєкт важливим кроком у розвитку сучасного українського мистецтва, що фіксує новітню історію безпосередньо під час її творення.
До теми: Затертий герб Мазепи та пожертва простого козака: у Києві триває виставка унікального золотарства.
Тетяна АСАДЧЕВА
