Під час форуму. Фото: Віталіна Подтьолок
У Києві відбувся VI Київський форум волонтерів, присвячений переходу від екстреного реагування на виклики війни до системної взаємодії волонтерської спільноти з містом.
Форум започаткували у 2022 році як відповідь на масштабні виклики, що постали перед столицею після початку повномасштабного вторгнення. Відтоді він став постійним майданчиком для діалогу між волонтерами, органами влади, міськими службами, військовими, правоохоронцями, рятувальниками та представниками громадянського суспільства.
Цьогоріч у центрі уваги — стійкість Києва та готовність міста до можливих кризових ситуацій, зокрема в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Учасники обговорили, як вибудувати взаємодію між волонтерськими організаціями та міськими службами ще до виникнення надзвичайної ситуації, аби під час атак, тривалих відключень електроенергії чи перебоїв із тепло- та водопостачанням допомога киянам була максимально швидкою та скоординованою.
Ганна Старостенко
Із вітальним словом до учасників форуму звернулася заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко. Вона зазначила, що за роки великої війни місто і волонтерська спільнота пройшли шлях від екстреного реагування на виклики до системної взаємодії, спільного напрацювання рішень та підтримки стійкості столиці.
«За ці чотири з половиною роки ми пройшли важливий шлях — від екстреного вирішення болючих питань, які постали перед нами після початку повномасштабного вторгнення, до системної взаємодії. Сьогодні ми сидимо за одним столом, разом напрацьовуємо міські політики, масштабуємо ваші успішні проєкти та використовуємо вашу експертизу в різних питаннях», — зазначила заступниця голови КМДА.
Вона додала, що стійкість міста неможливо вимірювати лише кількістю техніки, екіпажів чи роботою екстрених служб. Йдеться також про здатність людей підтримувати одне одного, зберігати людський ресурс і діяти спільно в умовах тривалої війни.
Окремо Ганна Старостенко звернула увагу на людський капітал як один із ключових ресурсів стійкості міста. За її словами, війна щодня змінює життя людей: хтось іде на фронт, хтось виїжджає за кордон, хтось переміщує дітей у безпечніші регіони, а хтось просто виснажується після років життя в умовах постійної небезпеки.
«Ми маємо говорити про те, як зберегти людський ресурс, який, на жаль, щодня скорочується з різних причин. І тут надзвичайно важливо підтримувати тих, хто сьогодні поруч, хто допомагає місту, допомагає одне одному. Єдиного рішення для всіх немає — у кожного свої обставини. Але наше завдання як міста — створювати умови, у яких люди не залишаються сам на сам із цими викликами», — зазначила вона.
Станіслав Риженков
Окремий блок дискусії стосувався роботи та координації Гуманітарного штабу Києва, а також алгоритмів взаємодії волонтерів із міськими та екстреними службами під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Про важливість такої взаємодії говорив і Уповноважений Київради з прав ветеранів війни Станіслав Риженков. За його словами, під час ворожих атак волонтери часто опиняються безпосередньо на місцях прильотів поруч із рятувальниками та міськими службами, допомагаючи постраждалим і забезпечуючи людей необхідним.
«Під час серйозних атак з боку агресора надзвичайно важливо залучати волонтерські організації до допомоги містянам. Вони відіграють дуже важливу роль для міста. На місцях прильотів поруч із рятувальниками працюють волонтери: допомагають постраждалим, привозять гуманітарну допомогу, допомагають прибирати наслідки руйнувань», — зазначив Станіслав Риженков.
Він навів і власний досвід, коли після ворожого удару допомога волонтерів та екстрених служб була розгорнута буквально протягом години.
«Я це відчув і на власному досвіді. Перед Новим роком у сусідню квартиру до мене прилетів ворожий снаряд. Буквально за годину біля будинку вже утворили міський штаб із ліквідації наслідків, були намети ДСНС і волонтерських організацій, зокрема World Central Kitchen. Вони допомагали постраждалим, оформлювали документи на матеріальну допомогу від міста, готували їжу, забезпечували людей усім необхідним», — розповів Риженков.
Окремо він згадав досвід минулої зими, коли волонтери та ветерани облаштовували пункти підтримки для містян, серед яких є і свої побратими.
«Дуже яскравим прикладом стала минула зима, коли представники ветеранської спільноти почали встановлювати намети, щоб жителі Києва, родини із дітьми, літні люди, ветерани та побратими могли зігрітися і, до прикладу, зарядити протези та інші необхідні пристрої. Тому в цей важкий для всіх час надзвичайно важливо, щоб волонтери, громадські організації, ветерани та місто діяли разом. Бо там, де є така взаємодія, допомога приходить швидше і є значно ефективнішою», — наголосив Уповноважений Київради з прав ветеранів війни.
Олеся Зубрицька
Ще одним важливим напрямом дискусії стала підтримка самого волонтерського руху. Учасники обговорили напрацювання щодо міської цільової програми підтримки та розвитку волонтерства, а також визначили подальші напрями співпраці між містом і волонтерською спільнотою.Як зазначила директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА Олеся Зубрицька, Київський форум волонтерів уже четвертий рік поспіль отримує фінансову підтримку з міського бюджету в межах міського конкурсу «Партнерство заради розвитку громади».
«Сьогодні тут зібралися люди, які свідомо прийняли рішення допомагати й роблять це від початку повномасштабного вторгнення. Серед учасників — багато організацій, які виїжджають безпосередньо на місця руйнувань після ракетних і дронових атак та одразу допомагають людям: забезпечують харчуванням, необхідними матеріалами, допомагають закривати вибиті вікна», — розповіла Олеся Зубрицька.
За її словами, цьогоріч основною темою форуму стало волонтерство в осінньо-зимовий період. З огляду на досвід минулої зими та виклики, які можуть постати перед містом у сезоні 2026–2027 років, учасники говорили про практичну взаємодію волонтерських організацій із міською владою та про те, як заздалегідь підготувати механізми спільної роботи.
«Для нас важливо, щоб ця взаємодія була не лише реакцією на вже існуючу проблему. Ми маємо заздалегідь розуміти, хто і за що відповідає, як комунікувати між собою та як діяти разом у складних ситуаціях. Саме тому сьогодні ми не просто обговорювали проблеми, а напрацьовували конкретні пропозиції», — зазначила директорка Департаменту суспільних комунікацій.
Результатом роботи форуму має стати резолюція, яку учасники напрацюють спільно та яка визначатиме подальші напрями взаємодії волонтерських організацій і міста.
Тетяна Гоєнко
Про те, як така взаємодія працює безпосередньо під час ворожих атак, розповіла голова Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України Тетяна Гоєнко. За її словами, у Києві організація спільно з ДСНС та іншими міськими службами працює за алгоритмом, який відпрацьовують ще з 2022 року.
«Товариство Червоного Хреста України працює спільно з ДСНС та міськими службами за чітким алгоритмом, який ми відпрацювали ще з 2022 року. У нас є загони швидкого реагування — це спеціально навчені люди, які виїжджають разом із ДСНС у перші хвилини після прильоту. Вони допомагають евакуювати людей, проводять поквартирні обходи, виводять мешканців із небезпечних будинків, надають необхідну допомогу», — розповіла Тетяна Гоєнко.
Після цього до роботи долучаються волонтери районної організації Червоного Хреста — саме тієї, на території якої стався обстріл. Вони розгортають намети та залишаються працювати на місці вже протягом тривалішого часу: забезпечують людей гарячим харчуванням, надають першу допомогу та психосоціальну підтримку. І ми завжди думаємо не лише про дорослих.
Дуже часто батьки самі залучені до ліквідації наслідків або вирішення нагальних питань, а діти залишаються без уваги. Тому ми облаштовуємо невеликі дитячі куточки, де можемо подбати і про них», — додала голова Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України.
Цьогорічний Київський форум волонтерів проходить у два етапи. Перший присвячений питанням стійкості столиці та системної взаємодії. Другий матиме урочистий формат — під час нього відзначать волонтерів, волонтерські організації та їхніх партнерів.
Анна КОВАЛЕНКО, фото Віталіна Подтьолок
