Мітинг за звільнення військовополонених на бульварі Шевченка в Києві, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Після вимушеної перерви родини військовослужбовців поновлюють мирні акції на підтримку звільнення українців з російського полону. У Києві сьогодні, 4 лютого, мітинг провели на Бессарабській площі та бульварі Тараса Шевченка.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
Родичі захисників Маріуполя та інших військових ЗСУ зібралися на мітинг у центрі Києва, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Родичі захисників Маріуполя та інших військових ЗСУ зібралися на мітинг у центрі Києва, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Родичі захисників Маріуполя та інших військових ЗСУ зібралися на мітинг у центрі Києва, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Родичі захисників Маріуполя та інших військових ЗСУ зібралися на мітинг у центрі Києва, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Родичі захисників Маріуполя та інших військових ЗСУ зібралися на мітинг у центрі Києва, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне "Акції під гаслом "Не мовчи — полон убиває" почали проводити з 3-го грудня 2023 року. Вони проходять у багатьох містах України, зокрема, в Києві", — розповіла одна організаторів мітингів Наталя. Вона — мама військовополоненого захисника Маріуполя.
За словами Наталії, мета нинішнього заходу — нагати українському суспільству та світовій спільноті про те, що в Україні йде війна і в полоні є багато людей, які захищали Україну, а тепер утримуються в російських катівнях. Зокрема, з бригади "Азов" ще не звільнені понад 900 людей.
Наталя — одна з організаторів мітингу, мати полоненого оборонця Маріуполя, Київ, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Жінка переконана, що про ці проблеми не можна забувати за буденними справами і робити вигляд, що війна когось з українців не стосується.
"Саме тому ми нагадуємо всім про наших рідних, про бійців Маріупольського гарнізону, які в травні 2022 року остаточно припинили оборону міста і таким чином опинилися в полоні", — зазначає організаторка.
Як зазначила учасниця акції, кожна родина "переживає особисте пекло", коли чекає когось із полону. За її словами, Росія порушує Женевські конвенції про поводження з військовополоненими, тож сім’ї захисників не знають про місця утримання своїх близьких чи про стан їхнього здоров'я.
На акції задля звільнення полонених приходять усе більше учасників. Солідарність і підтримку в такий спосіб висловлюють і люди, в яких немає знайомих чи родичів у полоні, каже організаторка.
На бульвар Шевченка в Києві і до Бессарабської площі і нині прийшли дружини, матері та інші родичі військових ЗСУ, бригади "Азов" та інших воїнів і цивільних, які утримуються Росією.
Люди тримали в руках плакати з вимогою якнайшвидше повернути українських бранців додому.
Учасники мітингу на підтримку військовополонених, Київ, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Учасники мітингу на підтримку військовополонених, Київ, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Учасники мітингу на підтримку військовополонених, Київ, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Учасники мітингу на підтримку військовополонених, Київ, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Віктор, один з учасників мітингу, на собі знає, що таке російський полон. До війни він кілька років проходив військову службу за контрактом, а в перші дні повномасштабного вторгнення РФ знов долучився до лав ЗСУ. Потрапив у полон під час боїв за Маріуполь. Віктор зізнається, що в російській тюрмі здавалось, що він не потрібен світові і своїй країні. Його обміняли в червні 2023 року і з тих пір чоловік разом з іншими колишніми військовополоненими постійно відвідує акції на підтримку звільнення бранців.
Віктор — учасник акції на підтримку звільнення військовополонених. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Такі мітинги допомагають, у першу чергу, родичам бранців, адже дають надію і підтримку. Також українці, яких утримує РФ, після свого звільнення побачать, що за них боролися, каже Віктор.
Крім того, за його словами, такими акціями учасники хочуть "докричатися" до влади в Україні і за кордоном, щоб спонукати їх докласти більше зусиль і тиску на Росію для обміну українських громадян.
"У нас життя від обміну до обміну", — розповідає Сніжана. Жінка прийшла на мітинг з донькою Міланою через те, що глава їхньої родини в полоні 21 місяць. Чоловік Сніжани — військовий з підрозділу Морської охорони і брав участь в обороні Маріуполя.
Востаннє виходив на зв'язок із дружиною 1 травня 2022 року, після того Сніжана не мала звістки про свого чоловіка. В останньому обміні нікого з його побратимів не було, тож родина і досі не знає про долю захисника.
Жінка каже, що намагається виходити на акції щотижня. "Треба нагадувати, треба, щоб увесь світ знав. Таким чином, може, інші країни долучаться до обмінів", — вважає Сніжана.
Учасники мітингу на підтримку полонених Сніжана та її донька, Київ, 4 лютого 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Цього тижня акції на підтримку військовополонених відбудуться щонайменше у 14 містах України.
Останній обмін полоненими відбувся 31 січня. З російського полону Україна повернула 207 своїх громадян. Серед звільнених військовослужбовців — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. То був 50-тий обмін з РФ. З моменту повномасштабного вторгнення з російського полону вдалося визволити 3035 захисників та захисниць.
