Ілюстративне фото Бориса Корпусенка
Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» продовжують моніторити стан водних об’єктів столиці.
Екологи пояснили причину зеленуватого забарвлення води у Дніпрі та появу піни біля берегів останніми днями.
У роз’ясненні йдеться, що зміна кольору води влітку пов’язана з активним розвитком мікроскопічних водоростей та ціанобактерій — явищем, яке називають «цвітінням» води. Це масове розмноження мікроскопічних організмів, що надають водоймам, залежно від видового складу водоростей, зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків.
Масовий розвиток водоростей відбувається за сприятливого поєднання природних та антропогенних факторів. Одним із ключових чинників є надлишок біогенних речовин — передусім сполук азоту та фосфору.
Водночас інтенсивність «цвітіння» залежить від погодних та гідрологічних умов. Тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють сприятливі умови для швидкого розмноження водоростей.
Поява піни також пов’язана з процесами, що відбуваються під час масового розвитку та відмирання водоростей.
«Після відмирання значної кількості біомаси у водоймі починається активне розкладання органічної речовини. У цей період змінюється склад поверхневого шару води, а природні органічні сполуки разом із продуктами розкладання можуть накопичуватися біля берегів і є причиною появи неприємного запаху. Під дією хвиль і вітру такі органічні речовини сприяють утворенню піни, яка накопичується в місцях із меншою швидкістю течії, зокрема вздовж берегової лінії», — пояснюють фахівці.
При цьому сама поява піни не є достатньою підставою стверджувати, що водойма забруднена хімічними речовинами. Для встановлення конкретних причин необхідні відповідні лабораторні дослідження.
Крім того, процес відмирання та розкладання водоростей йде з поглинанням кисню, розчиненому у воді. Це може погіршувати умови існування риби та інших водних організмів і, за значного дефіциту кисню, призводити до їхньої загибелі.
Такі ж процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі.
Важливо враховувати, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому моніторинг та управління його водними ресурсами здійснюють у межах державної системи управління водними ресурсами.
Для координації подальших дій, посилення моніторингу та оцінки ситуації місто вже звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.
Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» продовжують стежити за станом водних об’єктів столиці та взаємодіяти з відповідними державними установами. Для своєчасного виявлення можливого забруднення фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» оперативно виїхали на місце та відібрали проби води для детального лабораторного аналізу. У разі виявлення ознак забруднення киян додатково поінформують.
У Департаменті наголошують: «цвітіння» є не окремою причиною погіршення стану водойми внаслідок скиду забруднювальних речовин чи стічних вод, а сигналом про зміни її екологічної рівноваги. Саме тому важливо оцінювати ситуацію комплексно — не лише в межах столиці, а в усьому басейні Дніпра.
Читайте також:
У Київській області пересихають річки: що відбувається
Екологічна інспекція: для природи столичного регіону є декілька великих загроз
Катерина НОВОСВІТНЯ
