Віряни йдуть до Михайлівського Золотоверхого на службу. Фото: Борис Корпусенко
Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV століття і є одним із найбільших після Великодня, з так званих дванадесятих свят.
Преображення часто називають народно-християнським святом. Воно встановлене на честь події, про яку дізнаємося з Євангелія, коли Спаситель узяв із Собою на гору трьох найближчих учеників (Петра, Якова та Іоана) «і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло. І ось явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним» (Мф. 17: 2-3).
У богослів’ї Преображення трактується в трьох головних напрямах: як дійсна історична подія; як вигадана, проте символічна оповідь; і як відображення майбутнього Христового воскресіння.
Українці зазвичай несуть до храмів цього дня плоди, мед та квіти. Так поєднується народна традиція з християнською.
Сьогодні у храмах було багато усміхнених людей. Якщо Бог є Любов, то він пролив її своєю Благодаттю сповна.
Під час Літургії у цей день розповідають про те, як преобразився Спаситель перед апостолами. Він засяяв у Божественній славі, засвідчивши: Ісус воістину є Христос, Син Божий і обіцяний Месія.
«Він є не просто один з мудреців чи праведників, Він є навіть не один з пророків — Він є спаситель світу, Син Божий, Який істинно воплотився, став людиною для того, щоби подолати владу зла над творінням і преобразити, відновити світ», — розповідають під час проповіді вірним священики.
Переживаючи такі важкі випробування, як відстоювання Свободи і Незалежності, українці сильні у вірі.
Під час служби кілька разів згадували слова: «Не бійся, мале стадо!» Вони давали відчуття особливої сили у своїй правоті і відчуття Божої підтримки.
«Люди світла» — ось, про що сьогодні думалось, дивлячись на тих, хто прийшов до храмів молитись з Перемогу, Мир і Спасіння Захисників.
Цьогоріч православні християни в Україні востаннє відзначають це свято преображення у другій половині серпня, адже з переходом на більш точний новоюліанський календар Преображення Господнє вшановуватиметься 6 серпня.
Спас у народі символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство.
Спаса — свято своєрідних підсумків літа.
Звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники — має давнє коріння.
Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. Сьогодні у храмах у людей, особливо в руках у молодих дівчат та жінок були букети з польовими та лікарськими травами.
У спільній молитві у храмах люди просили сили побороти ворога, просили захисту для воїнів і збереження Свободи та Божого покровительства.
Читайте також до теми:
«З наступного року Преображення Господнє вшановуватиметься вже 6 серпня, — ПЦУ». З переходом на більш точний новоюліанський календар дата свята зміниться.
Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО «Вечірній Київ»
