Під час очного уроку після сигналу «повітряна тривога» заняття припиняється. Фото: архів «Вечірнього Києва»
У новому навчальному році столичні школи працюють за індивідуальними адаптивними алгоритмами, які враховують різні сценарії розвитку безпекової ситуації.
Зокрема, під час дистанційного навчання повітряна тривога не означає автоматичного завершення уроку: заняття призупиняють на час, необхідний учням і педагогу, щоб перейти у безпечніше місце, після чого його можна продовжити. Такий підхід передбачений новими рекомендаціями Міністерства освіти і науки та врахований у рекомендаціях для столичних закладів загальної середньої освіти. Про це повідомив заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція «УДАР») Валентин Мондриївський.
За його словами, алгоритм дій залежить від формату навчання.
Під час очного уроку після сигналу «повітряна тривога» заняття припиняється, а учні разом із педагогами організовано переходять до укриття. Якщо перебувати там безпечно і є відповідні умови, навчання може продовжитися безпосередньо в укритті. Якщо таких умов немає, діти залишаються там до офіційного сигналу про відбій тривоги, після чого повертаються до класів і продовжують навчання.
Валентин Мондриївський. Фото: Борис Корпусенко
Під час дистанційного навчання ситуація дещо інша, адже дитина та педагог можуть перебувати у різних місцях. У разі оголошення тривоги всі мають перейти у безпечніше місце. Онлайн-заняття на цей час призупиняється, а після переміщення та за наявності безпечних умов учитель може продовжити урок. Тобто сигнал повітряної тривоги під час дистанційного навчання не означає автоматичного скасування всього уроку чи навчального дня, як було раніше.
Мондриївський зазначив, що така гнучкість особливо важлива під час тривалих і повторних ракетно-дронових атак, коли один формат навчання протягом усього дня може бути неможливим. Тому школи заздалегідь готують кілька сценаріїв роботи та можуть оперативно переходити між очним, змішаним, дистанційним і асинхронним форматами. Такий підхід столичні школи вже використовують із початку навчального року.
Для очного навчання це означає, зокрема, готовність укриттів до тривалого перебування дітей. У них облаштовують робочі зони, встановлюють парти та дошки, забезпечують додаткове освітлення й покращують доступ до Wi-Fi.
Якщо тривога затягується, після організованого переміщення, перевірки присутності та оцінки безпекової ситуації освітній процес може продовжитися в укритті.
Для днів із тривалими або каскадними тривогами школи також можуть використовувати «розклад-трансформер». Він передбачає можливість змінювати тривалість занять, переносити частину навчального матеріалу в асинхронний формат, а також об’єднувати матеріали в тематичні блоки. Крім того, педагоги можуть заздалегідь готувати матеріали, які можна швидко використати після переривання уроку.
Залежно від місткості укриття та безпекових можливостей заклад може організовувати навчання в одну або дві зміни, застосовувати ротацію класів, поєднувати очні та дистанційні заняття або за потреби використовувати інші безпечні приміщення в межах «освітньої міграції». За відповідних умов пріоритет очного навчання надають учням початкової школи.
«Ми розуміємо, що в умовах війни освітній процес потребує гнучкості й постійного коригування. Тому важливо, щоб кожен заклад мав чіткий алгоритм дій і міг оперативно реагувати на зміну безпекової ситуації. Наше спільне завдання — зберегти для дітей не лише доступ до освіти, а й відчуття стабільності та підтримки навіть у найскладніших обставинах», — наголосив Мондриївський.
Читайте також:
«У Києві все більше шкіл переходять на очне навчання, — Мондриївський».
Олександр ГАЛУХ
